Епізод 2. Тайо

Вона побачила його. Відразу він і не зрозумів, що щойно трапилось, але тепер до нього дійшло. Все що вони задумали може не здійснитись. Він ось так просто взяв і  виказав себе. Як взагалі таке можливо? Земна дівчина не може бачити вітрів. Це поза всіма логічними науковими думками. Лише, якщо вона одна із тисячі і її наділено магічними силами Вітрохранительки. Ну от як можна натрапити саме на неї, дуже рідкісну земну людину. Не пощастило...

Їхній план почав руйнуватися, а вони лише хотіли пожартувати над почуттями землячки. Вони хотіли перевірити її на вірність і закохати у Казе, його найкращого друга. А що потім? Вони її просто покинуть, як нічого й не було. Цікаво, яка реакція буде у цієї дівчини? Весело.

Але вона побачила його. Тепер, якщо вона опиниться у його світі, неодмінно впізнає і тоді йому точно не світить щасливе майбутнє разом із Казе, батько якого хоче віддати свій пост директора школи "Вітрів" своєму сину. А оскільки той його найкращий друг - то і йому випаде хороша частка. Але не тоді, коли ця землячка влізе і їхні справи і розкриє всі секрети. Потрібно щось робити і негайно.

Казе з Коханою сиділи навпроти нього і обіймались, немов ці проблеми їх не стосувались, розмовляли про щось своє і цілувались, незвертаючи уваги на свого друга. Тайо знервовано витріщався на закохану пару, а всі спроби їх відволікти були марними. Він бачив їх щасливі посмішки і дратувався ще сильніше. Як їх не хвилює ця землячка і те, що вона побачила його?

-Заспокойся, Тайо, вона лише помітила тебе не факт, що запам'ятала. Тому сиди спокійно і чекай листа.

- Як ти не не розумієш, Казе. Через неї наше майбутнє в небезпеці. Давай все це припинемо, скажемо, що помилились і просто вибачимось. 

- Думаєш, вибачення допоможуть? Особисто я хочу дограти до кінця. Що тут такого? Я переконаний, що вона, якщо й помітила тебе, то забуде. Просто не попадайся більше їй на очі і через деякий час вона згадає тільки твої найбільш помітні деталі, а потім і це розчиниться у її пам'яті.

Тайо нічого не відповів. Слова Казе його не заспокоїли, тому він продовжував знервовано сидіти  і чекати на відповідь землячки.

Та думка про те, що вони продовжують гру наводила на нього жах. Це точно не призведе до чогось хорошого.  Він переконаний, що їхні майбутні проблеми вже почалися з того моменту, як він був помічений. І як можна після цього надягнути маску байдужості і спокійнісінько чекати? Це не про Тайо. Тому  йому залишаєься тільки довіритись Казе і  мовчати, не розмножуючи ще більшої паніки.

Через півгодини прийшла відповідь від землячки. Потоком вітру лист декілька секунд покружляв в повітрі і легенько, як пір'їна, опустився на стіл перед друзями. Тайо кинув стривожений погляд на Казе з Коханою, немов запитуючи "чи варто його відкривати?", та ті лише поглядом дали йому знати, що так.

-Хто відкриє і переконається що новини і справді хороші? - запитала Кохана впевненим голос, наче не запитувала, а підтверджувала факти.

Тайо помітив на собі погляд Казе, який говорив, що це має зробити він, адже найбільше турбується з цього приводу і що він має переконатись, що все буде добре. Та той не спішив робити це. Його рука повільно підняла лист і так само повільно почала відкривати його. Тайо прочитав мовчки відповідь і його тривога так і не розвіялась.

-Не мовчи, Тайо! Що там? Вона відмовилась? - затривожилась Кохана.

Тайо підвів погляд на дівчину і тихо промовив:

-Все навпаки.

Казе та Кохана засвітися від щастя, та їхні посмішки так і не підняли настрій своєму другу. Тайо фиркнув і відвернувся, щоб не бачити як сильно вони зраділи.

- Ну читай вже! - донеслись слова до нього слова Казе.

-Привіт, таємний незнайомцю. Я отримала твій лист  і кажу тобі "так". Я хочу познайомитись з тобою ближче і дізнатись про тебе все-все. Я не буду запитувати чи ти Вітр, адже це очевидно. Я ж отримала лист через вітер, а у вас іншої пошти немає. Не дивуйся, що я так багато знаю про ваш народ. Мені про вас багато розповідала бабуся і  я дуже хочу дізнатись ще більше. Як ти дізнався про мене і чому вирішив написати саме мені? Я дуже щаслива, що мені написав Вітр. Акі.

-Вона погодилась. Тепер залишилось закохати її у мене і перевірити земні почуття.

-Казе, але вона  виявляється Вітрохранителька і знає про Вітрів. Так її можуть в будь-який момент запросити у нашу школу і все. Вона точно про нас дізнається. Може не варто?

-Не дізнається. Скільки Вітрохранителів буває у нашій школі? І довше одного дня ніхто не затримувася. На той час ми можемо просто прогуляти уроки. Давай розважимось. Що ми втрачаємо.

-Гаразд. Але якщо про нас дізнаються всю вину береш на себе ти.

-Я придумав все це і буду відповідати. Але я переконаний,що нічого з твоїх переживать не здійсниться. Все буде просто чудово.

-Тоді давайте розділимо обов'язки? - запитала Кохана.

-Так. - посміхнявся їй Казе. -  Оскільки я беру на себе всю відповідальність. Тайо буде розносити листи, які писатиме Кохана. Я не можу наражати свою дівчину на небезпеку, тай ніхто з нас так не напише листе, як вона. Тому, до справи.

Друзі заходились виконувати свій план. Тайо погодився на це лише із за Казе.