Глава 17 "Перша подруга"

Грейс Де Жордан була однокласницею, навчалася в тому ж класі, що й Арабелла. На наступному уроці Грейс підсіла до нової

-Привіт, ти новенька, як тобі?

-Вітання. Так, я нова -посміхнулася Арабелла

-Я Грейс Де Жордан, якщо не проти сидітиму з тобою, можна? Я бачила що в коридорі тобі хтось причепився, вона сильно тебе дошкуляла? -Поглядом подивилася на насуплену Анну-Марію

-Арабела Шальфендер, приємно познайомиться - кивнула принцеса - Вона з усіма так? Або я особливий?

- З усіма, не звертай уваги. Вона багатьом тут заважає. Але її можна не бояться, це на словах вона смілива, а така слабка. А ти звідки?

-З іншого міста, з далекого, навряд чи знаєш. Я не злякався. Мене важко налякати чимось. Я теж смілива. А чому їй дозволяють так поводитися?

-У неї батьки дуже багаті, от і не виганяють її. Хоча вона вчиться так і так. місіс Лавуа не дуже її любить за таке навчання. Вона не поважає тих, хто не хоче вчитися

-А ця Лаву дуже відома?

Грейс хихикнула: - Смішна ти, звичайно. Ще й як! Ти що про неї нічого не чула?

-Ні, я не дуже цікавлюся багатими людьми. Я добре вчитимуся, я люблю вчитися, у своїй минулій школі я була відмінницею. Сподіваюся і тут буду такою ж здатною

Обидві дівчата швидко потоваришували. А головне у них була таємниця, велика таємниця. Грейс як і Арабелла була принцесою, але сама Грейс про це не здогадувалася

Ближче до вечора Арабелла повернулася додому. Дівчата після школи довго гуляли -Привіт милий, ти вдома? -Увійшла до будинку, увійшла до вітальні де сидів Емільєн, гортав журнал

- О, воно пропало. Я хотів зустрітися з тобою після школи, але я бачу, що ти вийшов з якоюсь дівчиною і навіть не помітив мене. Де були, з ким подружиться встигла? -Підвівся з дивана, і поцілував кохану в щоку

-Це Грейс, цікава така. Так, я примудрилася завести й друга та ворога за перший день. Чи можеш ти уявити? -Хіхікнула

-Навіть так? Ти тут розумний, бачу. Хто ворог? Вас це сильно турбує?

- Так, значить, класний староста, вона вважає, що оскільки багатий, значить хоробрий. І вона виглядає слабкою. Вона гуляє з такими ж сміливими дівчатами, як і вона. Чим займався весь день?

-Я гуляв по місту, зайшов в кафе, поїв, потім прийшов додому, я там приготував їжу, але це дійсно не так смачно, як у вас. Думаю, ми цим не отруїмося, - захихікав

Арабела засміялася -Спасибі коханий, підемо пробувати! -Схопив його за руку, пішли на кухню

«Я думав, — сказав він через кілька хвилин, сідаючи на стілець, — я теж піду до школи, мені нудно». Та й чесно, я не дуже вчився у себе. Я вчився, але багато прослухав. Тож мені буде корисно повчитися знову, що скажеш?

-Ти йдеш до школи? Ти повторюєш за мною? Ну я радий. Давай, може ти підеш в мій клас, але в моєму класі вже немає місць, думаю, тебе запишуть в інший клас

-Все одно в який клас, головне біля тебе. Не хочу, щоб тебе ображали. Я буду захищати!

-Добре, я буду дуже рада. Але ти не говори про свій статус

-За кого ти мене приймаєш, Арабелло? Я ж тобі не відразу зізнався, та й соромно мені за мій статус. Зганьбив себе, рід, свою країну. Ще через мене Дискус постраждав. Щодня мрію все повернути назад. Дискус був хорошим хлопцем, а я його підставив-важко зітхнув

-Не звинувачуй себе. Він зробив свій вибір. Якби не він, чи сиділа б я навпроти тебе зараз? Навряд чи. Не потрібно. Ми колись звільнимо Дискуса

Наступного дня Емільєн і Арабелла прийшли до школи. Арабелла в клас. Емільєн до директриси на зустріч. Після першого уроку вони зустрілися

- Привіт, як вас прийняли? – кинувся із запитаннями

- Прийняли, - зітхнула, - Тільки в паралельний клас, ваші вже не приймають, місць немає. Жаль

-НЕ сумуй! Зате разом будемо приходити до школи та йти! Ти ж сам учора казав, що тобі все одно в який клас визначати. Чому ти зараз сумний?

-Я Сподівався що в твій запишуть. Не вийшло. Та й гаразд, чого сумувати, тепер ми разом будемо. Ну що, давай розказуй чого нового? Як вороги та друзі?

— Нових ще не знайшли. Грейс та Анна-Марія. Ось і всі вороги та друзі. Зате ти в мене більше ніж друг-обнялись

Після всіх уроків вони пішли разом додому, а дорогою зайшли до кафе