Розділ 5 "Нове життя"

Емільєн вже не пам'ятає скільки часу служить у Аконі, він звичайно прив'язався до своїх побратимів, але принца все більше глине совість, агресія. Він молодий, жити та жити, деякі брати молодші за Емільєна будуть. Принц вирішив, що всьому приходить кінець, тому після чергового завдання вирішив серйозно поговорити з Пані

Емільєн ненавидів Аконі, але підкорявся правилам, тому схилився їй - Моя Пані, чи можу я з тобою серйозно поговорити?

-Мій хлопчик, Емільєн. Ти як завжди мене радієш, бачу у справі ти прийшов, ну-но поділися їм-яхидно промовила чаклунка

-Піти я хочу з братства, втомився, не можу більше вбивати, дивитись на смерть братів. Тим більше, що ти своє слово не дотримаєш, не повернеш мені країну. Тому мені більше тут нічого робити

-Ось як. Піти зібрався? Що ж ти робитимеш без мене? Скільки ти вже служиш? Декілька місяців? Тебе ніхто не зачепив, ніхто не впіймав за твої справи. Відійшовши від мене ти пошкодуєш, тобі ніхто жити не дасть! -обурилася жінка

-Все одно, рано чи пізно я відповім за свої гріхи, за зло що зробив через тебе. Я більше не маю наміру тобі служити! Хочеш убий хоч зараз! Але я відмовляюсь тобі служити! -Без краплі страху, гордо сказав

-Який сміливий ти став, що таке? Хоробрість з'явилася? Смієш на мене кричати? -Аконі грізно гаркнула на нього, і вже зібралася вбити магією, але на секунду задумалася, дивно посміхнулася - Гаразд, йди - клацнувши пальцями в повітрі виник документ, який колись підписав Емільєн своєю кров'ю - Розірви його, і ти вільний!

Емільєну це здалося дивно, адже вона ніколи не відпускала своїх слуг на волю. Принц здогадувався, що Аконі щось задумала, але він уже прийняв рішення. Взявши договір, негайно розірвав

-Всі. Ти вільний, йди поки я не передумала - загадково сказала, і знову після клацання пальців біля хлопця з'явився портал. Емільєн, подивившись на свою колишню пані, увійшов до порталу. Тут же з іншого порталу вийшов головний - Моя пані, дай мені його вбити, він зрадник!

-Немає мій вірний пес. Ми його не вбиватимемо, його вб'ють ті кому він зробив боляче. Я хочу, щоб він покарав за догляд. Нехай усе, що я зробив чужими руками за останні руки, стануть його злочинами. Нехай його покарає Верховний Суд. Вони таке не пробачать. Звичайно вони зрозуміють, що хлопець діяв за моєю вказівкою, але хіба це має значення? Нехай несе покарання за мене -хитро посміхнулася, Головний командир так само посміхнувся, схилився, після чого він зник у тому ж порталі, виконувати наказ Аконі

Емільєн вийшов зі свого порталу на своїй зруйнованій країні. Все було так само, як і з останнього моменту. Але не встиг принц вступити на свою землю, як навпроти виник новий портал і з нього вийшли двоє стражників, без церемоній вони схопили його під руки і разом увійшли до порталу. Вийшли вони у великому розкішному тронному залі, кинув хлопця на блискучу підлогу вони відступили назад. Емільєн підняв голову, він впізнав цей зал, це був тронний зал Флеруж, а на троні сиділа Лора, та сама правителька, яку хотів скинути Емільєн. Лора суворо дивилася на принца, здавалося своїм суворим поглядом просвердлити в ньому. -Довго ми тебе шукали. І знайшли, точніше ти сам дав про себе знати. Ти служив їй, тож ми не могли тебе знайти?

Емільєн підвівся на ноги, і трохи опустив очі - Служив.

-Аконі ніколи не відрізнялася добротою та милосердям Як же вона відпустила тебе живого? Ти ж, якщо я правильно зрозуміла, відмовився їй служити?

-Так, я відмовився. Вона хотіла вбити. Тепер я зрозумів, чому не вбила. Що ви дізналися про мене? Чим загрожує мені ця служба - подивився в очі королеві

-Ти не дурний хлопець, хоч і зробив чимало дурниць. Ми багато знаємо. Хто ми, запитаєте ви? Верховний Суд. Я член цього суду. Ти теж міг бути нашим братом, якби не припустився помилки. Твій покійний дід за життя був членом Суду. Завдяки йому тебе не стратять за численні злочини - Не встигнувши закінчити промову як до зали увійшли три мудреці, на них були плащі зеленого кольору, було видно, що це члени Верховного Суду. Лора подивилася на гостей - Ви пунктуальні панове. Емільєн, це помічники Верховних Суддів, я трохи не вірно назвала свою посаду, я радник, як і вони. Зараз вони зачитають твої злочини, щоб ти знав, за що понесеш покарання

Троє радників зневажливо глянули на принца. Підійшовши до трону вони вклонилися королеві, найстарший тримаючи у руці сувій, вийшов уперед кілька кроків -Принц Эмильен! Почуй свої злочини! -Мудрець почав довго читати, згадувалися дві перші країни, які знищив Емільєн, серед її злочинів виявилися й чужі, ті які він не вчинив. Їх скоїли інші з Братства, а були злочини, які вчинила особисто Аконі. На кінець мудрець додав -Так само ти звинувачуєшся в нападі на країну Флеруж, на королеву Лору! За це ти понесеш покарання! Чи визнаєш ти всі зачитані злочини?

-Я зізнаюся, що знищив дві перші країни, визнаю, що намагався скинути королеву, визнаю й інші злочини. Але під кінець це були не мої! Їх здійснили мої брати, а деякі пані! -Слово "пані" він вимовив автоматично, за звичкою

-Він не визнає своїх злочинів, він навіть називає її пані! -крикнув той же мудрець

-Пане, заспокойтеся. Я знаю що ти не міг вчинити так багато злочинів, я вірю що половина зачитаного не належать тобі. Я впевнена, що це підлаштувала Аконі, вона мститися тобі за догляд. Тепер я розумію, чому ти залишився живий

-Я повторюся, я визнаю свої злочини! Пані я її назвав за звичкою. Хоча рідко коли її бачив, мені накази віддавав Головний Командир, через нього ми отримували вказівки! Але я не хочу відповідати за скоєні злочини своїх побратимів. Деякі з них непогані, вони були обдурені Аконі як і я. Якщо хочете вбийте, мені нема чого вже втрачати. Тільки вбийте швидко, не хочу мучитися

Мудреці притихли, вони почали шепотітися з королевою, минуло кілька хвилин, нарешті Лора встала з трону і трохи ступила вперед - Ти хоробрий хоч і винен багато в чому. Ти хоробро визнаєш свої справи, ти хоробро захищаєш тих з тим бився пліч-о-пліч. На жаль, їх теж чекає покарання, навряд чи Аконі відпустити їх так само як тебе. Через пошану до твого діда, ми не стратимо тебе. Я думаю, тобі можна дати шанс на виправлення. Ти поїдеш на землю відбувати там своє покарання. Я заберу в тебе твою магічну силу, і ти повинен тримати в таємниці своє походження. Земляни вони трохи чудові, можуть вважати тебе за шаленого