Розділ 3 "Ошуканий принц"

Після ретельної підготовки військо Емільєна напало на ні в чому невинну країну. Битва тривало довго, через кілька днів перемогу здобуло військо молодого принца, не обійшлося і без жертв, багато матерів, дружин, дітей оплакували своїх чоловіків, подумки проклинаючи свого принца. Емільєн виконав прохання незнайомки, тепер він був упевнений, що вона так само стримає своє слово. Незнайомка швидко з'явилася в замку принца, коли дізналася, що потрібна країна загинула. Але це не означає, що жінка тут же кинеться допомагати йому

-О великий принц Емільєн! Чутки, які славили тебе, виявилися не порожніми словами! Ти гідний цих чуток! Ти врятував мою країну від смерті. Але як виявилося нам рано радіти, ми впіймали у себе шпигуна ще однієї чимало відомої країни. Цей шпигун доніс до своїх, на скільки ми слабкі, і з дня на день на нас можуть напасти! -Заплакала вона

-Я думав, що з поразкою такої великої країни, ніхто не посміє на вас напасти. Але ти обіцяла поставити щит, а його ще нема? Коли поставиш! -Емільєну це не сподобалося, він втратив багато своїх людей, а подяки ніякої

-Ти підозрюєш мене в обмані? Я своє слово тримаю та виконаю! Але після того, як ти захистиш нас! -Жінка зрозуміла, що принц може відмовитися -Я поставлю щит, обіцяю! Відразу після війни, будь упевнений у мені!

-Добре, так і бути. Допоможу тобі цього разу. Але якщо ти знову вимагатимеш від мене допомоги не чекай на неї! Я сам на тебе нападу та знищу!

Незнайомка хитро посміхнулася -Я ще дещо попросити хочу. На нашій першій зустрічі я говорила про свою дурну правительку, яка нічого не тямить у правлінні і відмовляється передати трон досвідченішій людині! Нам би дуже втішило якщо ви допоможете нам обрати нового правителя

-Що? Ти пропонуєш мені убити твою правительку? Ти розумієш, чого просиш? Тим більше, може, не всі погодяться з цією ідеєю? -Від почутого він здивувався

-Саме це я і прошу! Більшість згодні з моєю ідеєю, але вони бояться на не напасти, та й варта в неї дуже вірна, одразу вб'ють тих хто посміє підняти руку на королеву. Тому мені нічого не залишається, крім як просити тебе це

Емільєну це не сподобалося, але знову над ним узяв гору спокуса, тому хлопець знехотя погодився -Так і бути, я допоможу тобі. Але після того, як я позбавлю вас від дурної правительки ти поставиш щит!

Безіменна жінка цього і чекала від нього, вона хитро посміхнулася, її очі блиснули, але Емільєн цього не помітив. Він наївно вірив цій жінці, вірив, що вона йому допоможе, але на жаль рано чи пізно покарання наздожене Емільєна за його злочини. Через деякий час Емільєн все ж таки напав на ще одну країну, як і першу він нещадно знищив, після невеликого відпочинку, спочатку він хотів військом напасти на країну, але потім вирішив особисто розібратися з невмілою королевою. Він пробрався на країну з Флеруж, в якій правили мудра, гарна, добра, справедлива королева Лора, яку всі люблять і поважають. Молодий принц Емільєн увірвався в її замок, в тронний зал, Лора була здивована раптовим явищем Емільєна, жінка сидячи на троні чекала на його подальші дії.

-Я Прийшов за тобою! Прийшов, щоб покарати тебе, щоб змусити відмовився від трону, передати його розумнішій людині! -Гнівно сказав принц

-Я принц Емільєн! Наслідний принц дуже великої та мирної країни! Я прийшов, щоб покарати тебе за погане правління!

Лора засміялася, похитала головою - Ти хоч знаєш, хто я така? Про яке покарання йде мова? – сказала вона вже спокійніше

-Знаю ти та правителька, за якою страждає твій народ! Ти погано правиш, тож відмовся від трону!

-Мій народ страждає? -Підняла брову від здивування -Мій хлопчик хто тобі це сказав? Хто посмів назвати мене дурною правителькою?

-Та, хто по-справжньому хвилюється за свій народ! Саме вона заслуговує бути королевою!

-Ось як? Значить тобі хтось сказав що я погана королева. Дай вгадаю, ти її імені не знаєш?

Емільєн злегка заспокоївся, але все ще хотів покарати Лору за її погане правління - Не знаю, мені і не потрібне її ім'я! Вона дала слово що встановити магічний щит!

-Так і думала що це вона -нарешті Лора здогадалася хто приклав руку, хто змусив юнака напасти на Флеруж -Дарма ти погодився їй допомагати. Згодна вона сильна, добре володіє магією, але щит ніколи нікому не поставить. Вона завжди діяла чужими руками. Така манера її дій, навіть якщо діє сама, намагається не залишати свідків. Її імені ніхто не знає, зате всім відомо що подібна дія — це її справа рук.

-Брешеш! Вона дала слово, слово, що допоможе нам! Що тоді вона з нами зробить, якщо не допоможе!?

-Дурний ти! -крикнула Лора -Вона ж з усіма так чинить, думаєш ти перший хто повірив у її порожні обіцянки? Поки ти тут намагаєшся скинути мене, її ж війська знищують твою країну! Не віриш лети додому і переконайся! Навряд чи ти встигнеш когось чи врятувати

Емільєн не хотів вірити в її слова, в очах з'явився страх замість злості, здається зараз він зрозумів, що незнайомка його обдурила

-Не стій! Лети додому! Врятуй хоч когось! Як мені тебе шкода - в її очах було співчуття, вона шкодувала хлопця, шкодувала що він став черговою маріонеткою тієї зловісної відьми, чаклунки

Хвилина вагань та Емільєн зі швидкістю вітру відлетів до себе додому. Але, на жаль, було пізно. Як тільки принц вступив на землю країни, він її не впізнав. Раніше красива, вічнозелена тепер була схожа на пустелю, на місце якої пройшла велика пожежа. Від будинків залишилися руїни, скрізь був попіл, можливо це були люди та тварини, які згоріли в цій пожежі. Ніде жодної живої душі. Все, що колись створив предок Емільєна, зараз нічого не нагадувало. Але тут він почув чийсь стогін, озирнувшись, Емільєн побачив на землі пораненого старого, того самого, який колись намагався обдурити принца. Принц підбіг до нього, впав на коліна, підводячи старому голову. Тіло старого було в опіках, і було видно, що жити йому залишилося не довго.

-Старий! Діду! Що трапилося? Де всі?! -В очах з'явилися сльози