Втрата пам’яті… чи любові?

Глава 3:

P.s: можна читати та на фоні увімкнути пісню «Лише тебе» Аня Трінчер. Приємного читання!


Зайшовши всередину все було дуже вишукано.  Людей дійсно було не дуже багато. Ми пройшли в вітальню де хтось грав в твістер, а хтось спостерігав за ними, розмовляв. Взявши персиковий сік я вирішила пройтися будинком і так моя подруга зайнята своїм хлопцем і нічого проти цього я немаю. Вийшовши на другий поверх я увійшла в якусь із спален яка була в холодних відтінках, її освічувало лише місячне сяйво. Вже хотівши виходити я помітила балкон, вирішивши подихати свіжим повітрям я зайшла на нього, але там стояв якийсь хлопець. Думаю якщо я тут тихенько постою, заважати не дуже буду.


 

-Ти хто?-почула я грубий та одночасно терпкий чоловічий голос.

-Є-Єва - впевненіше сказала я.

-Мм, Єва значить. Так може ти мені Єва скажеш чому світ такий нікчемний, а саме люди?

-Як на мене світ чудовий та і люди, просто потрібно йти до своєї мети, розкривати людей з іншої сторони і тоді все буде добре.

-Ну дійшов я, і? Одна за одною, шлюхи. Мене вже нудить від них. Я ж впевнений ти би переспала зі мною - він обернувся і став впритул та і відчула його аромат, такий терпкий як він, але такий приємний. Я зустрілася з тими шоколадними очима.

-Помиляєшся - єхидно посміхнулася я та відійшла від нього.-В цьому житті  нічого легко не вдається. За все потрібно боротися!-він лише щось фиркнув та зайшов у будинок.

 

**

Зараз лежачи в своєму тепленькому ліжечку в мене дивні відчуття. Зустріла людину яка колись була частина мене і в мене ще досі є частинка нашого парного кулона який я ношу як талісман. Але він мене зовсім не впізнав. Ну та звичайно, на що я взагалі надіялася? З такими думками я і заснула.

 

*

Накінець - то вихідні, можна відпочити і довше поспати, але мій сон порушила Аня.

-Прокидайся соня, ми їдемо в парк актраціонів.

-Ти зараз серйозно?- сонно промовила я.

-Так,чекаю через тридцять хвилин- щасливо промовила вона.

-Добре- сказала усміхненно я та збила виклик.


 

Аня це взагалі дівчина - живчик, коли я більш спокійна, але мені подобається цей ритм її життя і в який вона вводить і мене.


 

Одягнувшись в шорти з високою посадкою та просту білу футболку, бо сьогодні дуже сонячний і теплий день. Швиденько поснідавши я вийшла з дому та ми поїхали в парк актраціонів де на нас вже чекав Антон і він… той кого я не очікувало зовсім сьогодні побачити.


 

-Привіт, знайомся це Андрій- до мене звернувся Антон, хлопець Ані.

-Тох, ми знайомі- моє серце забилися з шаленою швидкість, невже впізнав….




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше