Розділ 14

****

-Коли затвердять матеріали ?

-Завтра !

-Об’єкт без робітників ?

-Сьогодні приїхали !-Авто звернуло на заправку .-Тобі щось взяти ?

-Айс лате будь ласка !

Поки хлопець хлопець возився на касі ,Міла вирішила подихати свіжим повітрям .Спершись на капот автівки вона продовжувала працювати .

-Зручно?-До машини підійшов юнак .

-Дуже !-Міла награно посміхнулась -Глянь сюди !-Міла повернула ноутбук до нього .-Думаю краще розмістити будинки так і замість одного зробити два в'їзди .Я глянула по картах там повинна бути ще одна дорога .

-Непогано !-Хлопець присів біля дівчини .-Тоді теснісний корт і волейбольний майданчик поміняти місцями !-Арсеній повернув голову до дівчини ,їх лиця були в кількох сантиметрах один від одного .

-Їдьмо , дощ починається !-Міла швидко встала з капоту й сіла в авто ,через , що викликала в Арса посмішку .

-Почався справжній ливень !-Хлопець завів двигун автомобіля .

До пункту призначення залишалось ще кілька годин , Міла вже не знала чим себе зайняти .

-Нудно ?-Арсеній краєм ока глянув на дівчину яка не могла знайти собі місця .

-Угу !-Хлопець натиснув якусь кнопку й на панелі з'явився екранчик .

-В бардачку пульт , ввімкни якийсь фільм .

-Поганці підійде  ?

-Хай буде !

В готель вони під’їхали підвечір .

-Добрий вечір !Бронювання на ім'я Арсенія Рондеро !-Промовив хлопець підійшовши до рецепції .

-Доброго вечора !Ваше бронювання на завтра .-Промовила дівчина дивлячись в комп’ютер .-Можемо запропонувати  тільки один вільний номер .

-Найближчий готель за кілька кілометрів .-Промовила Міла .

-Зрештою це тільки на одну ніч !-Посміхнувся юнак і взяв ключі від номеру .

-Ліжко моє !-Міла як маленька дівчинка забігла в номер і сіла на ліжко .

-Хто таке сказав ?-Скинув брову хлопець .

-Ти ж дорослий хлопчик! Хіба тебе не вчили бути джентельменом ?

-Вчили !Але ж ти  доросла дівчинка ,хіба не вчили поважати старших ?

-Вчили ,напевно!-Замислилась дівчина .-Але ж ти не старший за мене !Скільки тобі ?-Поцікавилась Міла.

-34!-Не задумуючись випалив хлопець

-34?-Сказати ,що Мілана була шокована - нічого не сказати .-Непогано зберігся !-Дівчина встала з ліжка .-Таким дідусям треба берегти спинку ,уступаю!-Міла кинула свої речі на розкладушку поруч і пішла в душ .Вийшовши ,вона одразу розстелила свою постіль  й залипла у телефоні .Вона й не помітила як з душу вийшов на пів оголений Арсеній .

-Ти не бачила мою валізу ?-Дівчина перевела на нього погляд, але одразу  опустила .Її щічки порились рум’янцем

-Ні!-Випалила Мілана й далі дивилась в смартфон .

-Дивно !Можливо забув на рецепції ,зателефоную !

-Можливо !-Підтримала дівчина .Рондеро вийшов з номера ,а через кілька хвилин повернувся з валізою .

-Знайшов ?

-Так ,справді забув на рецепції. Благо та приємна дівчина знайшла її. Цікаво вона одружена ?-Арсеній краєм ока глянув на Мі .Здається їй не подобались компліменти в сторону дівчини .

-Не дивно , в твоєму віці люди часто забувають ,де залишають вставні щелепи .-Міла знову глянула на хлопця ,той досі не був одягнений .Щось шукав у валізі .-А ,що до дівчини -Мілана задумалась .-Думаю вона одружена .На руці обручка ,та й вона мило бесідувала з барменом.Напевно то її чоловік!-Міла задумалась .-Або коханець !

-По собі судиш ?-Запитав юнак одягаючи футболку .

-Що ?

-За коханця по собі судиш ?-Повторив Рондеро .

-Ні звичайно !Якщо я буду одружуватись ,то за коханого !І зраджувати не збираюсь !-Роздумувала дівчина .

-Молодчинка !Ідеал дружини !-Похвалив її юнак .

-Ага !-Скромність не риса Міли .-А от якщо цей кобель таки зрадить мені ,коліна прострелю -Гнівно додала вона  наче уявляючи цю сцену .

-Умієш стріляти?

-Ден навчив !

-Ясно !-За два роки вона сильно змінилась .

-Вже пізно ,добраніч!-Дівчина вимкнула лампу поруч з собою .

-Добраніч !-Кімната потонула в темряві й тиші .Цю ідилію порушила гроза .Хлопець не знав ,але ще з дитинства Міла боялась її .Звичайна червнева гроза .Гуркіт грому та спалахи блискавки не давали дівчині заснути .-Арсеній ,ти спиш ?-Тихо запитала дівчина .

-Ні !-Міла встала з свого ліжечка .

-Я грози боюсь ,можна лягти біля тебе ?

-Лягай !-Хлопець тільки і був радий цьому .

Взявши свою ковдру й подушку Міла залізла на велике ліжко .Зробивши перегородку з подушок вона зручно вмостилась притиснувшись до бар’єру .

-Відгородилась так ніби я кусаюсь !-Розсміявся хлопець .

-Всяке може бути !-З цими словами дівчина погрузилась в сон .

Ранок .Міла прокинула в обіймах Арса .Ледь розплющивши очі вона побачила на руці хлопця тату . "vivi lotta ama”,що в перкладі з італійської означає “живи борись люби ”.Десь вона вже її бачила .Тільки де? В голові дівчини знову пролунав  той ніжний чоловічий голос ,що називав її вишенькою .Голова тріщала від флешбеків .Не витримавши вона скрикнула ,від чого прокинувся Арс .

-Все добре?

-Голова !В сумці таблетки !-Все ,що змогла сказати дівчина.

Швидко піднявшись з ліжка хлопець почав ритись у сумці Міли шукаючи  таблетки дівчини.Нарешті він знайшов їх .Подавши їх Мілані  разом зі стаканом води він сів поруч .

-Чому ти їх приймаєш ?

-Після ДТП у мене амнезія ,коли я щось згадую мене  шалено болить голова .-Розповіла Міла.

-Але пропофол навпаки блокує формування спогадів .Хто їх тобі дав .-Поцікавився Арсеній .

-Тітка Дена ,ми з ним зведені .Мами різні .-Додала Міла.В голові Арса проскочив момент з підвалу.Той хлопець говорив про жінку і Дениса .Можливо це вони .

-Давай зробимо так !Я трохи розбираюсь в медицині , куплю тобі пірацетам .Він допоможе позбутись головної болі і згадати минуле .А ти мені розкажеш все про тітку Дена .Добре?

-Угу !-Дівчина погодилась на його умови .Вже дуже дивною їй здавалась реакція Дена й Лани на згадки про знайомство чи ранню зустріч з Арсенієм .Цікавість хлопця до тітки її брата. Спогади  чи дивна ревність до дівчини з рецепції .Вона хотіла розібратись у всьому, але як .