А вечір, із застілля перейшов у стадію танців.
Його ніколи не тягнуло танцювати. Бачив сенс тільки в повільних танцях, та й то з партнеркою, яка була йому цікава.
Здивувала Лєра, відповівшивідмовою на кілька пропозицій потанцювати. Але від неї не відставали, змусили таки сказати причину:
- Для мене, у повільному танці з'єднуються тіла тих, у кого з'єднані душі, - ніби вибачаючись, відповіла спантеличеним гостям, й почала допомагати Аніній мамі прибирати пусті тарілки зі стола.
Він відчув, як тепла усмішка торкається його губ. Так співзвучні вони з нею були, як і раніше.
"Так, стоп! Я не пив, що ж мене так несе? Мені немає до неї жодної справи! Вона просто спогад, який для мене нічого не значить".
Він навмисно піднімав у собі неприязнь до неї. Не можна знову пустити її під шкіру. Завтра він поїде та забуде її. Забуде.
Втомившись від танців, гості знову сіли до столу. Настя з Людою запропонували якусь гру.
Аня винесла листки паперу, їх поставили посеред столу та роздали всім ручки. Сенс гри був у тому, щоб написати один одному завдання, хто кому хотів. Потім кожен за столом, по черзі, мав їх виконувати.
Ну, нудно не було.
Аніному чоловікові, здається Олегу, хтось написав досить небезпечне завдання - розповісти, що він хотів би змінити у своїй дружині. Він упорався з честью із цим завданням. Під її примруженим поглядом.
Сашко, який побільше, відніс Льошу на руках до воріт і назад. Його дружині випало завдання, визначити свого чоловіка за запахом, із зав'язаними очима. Льоха зізнався в коханні Аниній мами, за що отримав потиличник. Насті випало поцілувати людину, що сидить ліворуч від неї, і це виявилася Аліна.
Лєра витягла лист, прочитала завдання, розгубилася і сказала, що виконає його на другому колі, разом з наступним завданням.
Цікаво, що там такого могло бути, що так збентежило її?
#9416 в Любовні романи
#2274 в Короткий любовний роман
#2142 в Жіночий роман
Відредаговано: 05.12.2021