Лєра за своєю натурою була вірною людиною, вона дочекалася б Рому. Але життя не дало їй такої можливості. Воно знову закрутило її у вирії нових подій.
У мами був дуже складний характер, ужитися з нею ніхто не міг. От і дядько Ігор не витримав. І вони повернулися до колишнього напіврозваленого будинку.
Знову п'янки, знову немає чого їсти, знову мама зриває на Лєрі все своє невдале життя.
Вона була один-на-один зi своєю бiдою. Нiхто не розумiв, нiхто не знав.
Як на своє п'ятнадцятиліття, вона була одна у темному, холодному будинку. Не було їжі, не було світла, мама десь випивала. А Лєра молилася, і просила у Бога подарунок на свій день народження: щоб її життя змінилося, щоб вона не голодувала, не пропускала школу через те, що її нічого взути, щоб ніхто її не бив.
З іншого боку - Аня. Через Рому Лєра стала менше часу проводити з нею і вона, чи ревнуючи подругу, чи насправді так вважаючи, постійно переконувала Лєру в тому, що Рома їй не пара.
А Роми не було.
І ось, коли Лєра остаточно у всьому заплуталася і вже не розуміла, що їй потрібно і чого вона хоче, вiн приїхав.
#9207 в Любовні романи
#2207 в Короткий любовний роман
#2078 в Жіночий роман
Відредаговано: 05.12.2021