Глава 16: Несподіваний візит

  Наступного дня Іван прийшов на роботу трошки раніше, щоб краще підготуватися до робочого дня. Провівши тут десь пів години до нього завітала Катя.
- Тук-тук, можна? – несміло спитала.
- Зачекайте будь ласка, магазин відчиниться через пів години.
- Іване, це я Катя.
  Іван повернувся і здивовано подивився на неї. Він не розумів, чого вона хотіла, але він пам’ятав, що вона не хотіла його бачити і чути.
- Я тебе слухаю – ображено й серйозно спитав продовжуючи возитися із коробками.
- Іване, я… я…
- Ну кажи вже.
- Я хотіла подякувати тобі за вчорашнє.
- Нема за що.  Більше нічого не хочеш мені сказати?
- Ні.
  Іван думав стриматися, але не стримався і запитав.
- Може ти повернешся?
- Іване.
- Будь ласка, я не можу без тебе.
- Мені байдуже, розумієш?
- Але чому?
- Ну ти мені не подобаєшся.
  Він кинув коробку на підлогу і підбіг до неї, схопивши її за плечі він сказав.
- Я тебе кохаю, розумієш? Кохаю тебе дуру, кохаю. Чому ти не можеш цього прийняти, чому?
- Тому що я така людина.
  Він відпустив її і запитав.
- У мене взагалі є шанси? Шанси повернути тебе?
- Гадаю, що ні.
  У відчаї він пішов назад до коробок працювати.
- Не ображайся, я розумію, що ти мене кохаєш, але це погана ідея. Останній хто мене кохав майже не загинув. Він просто хотів мене здивувати, тому поліз без страховки на багатоповерхівки, і майже не впав. Він зачепився за кабель і мені прийшлося звати на поміч. Інший загребів у тюрму, ще одному довилося переїхати до Канади. Я не хочу, щоб із побою трапилося щось подібне. Ти гарний, але… я не можу.
- Я не вони, – сумно відповів їй – але, що проте, що ти мені казала про мій зовнішній вигляд?
- Це теж правда. Тобі треба перевдягнутися нормально. У тебе буде дружина, яка буде тебе кохати, а ти її. Я твоя перша любов. Перша… але не остання.
- Добре, але як це стосується того, що ти зі мною не розмовляєш?
- Ти мені противний. Я зайшла, що подякувати, я подякувала, бувай.
  Іван промовчав, але обернувся, щоб побачити її але вона вже пішла. Він хотів її наздогнати, обійняти і поцілувати, але не зробив.
  День почався як зазвичай, Катя появлялася у нього перед очима, але це все його уява. Клієнти як приходили так і уходили. Покупали речі і ні. Він все думав про те, що вона йому казала. Робочий день закінчився досить швидко, і зібравшись він пішов додому. Йшов і щоб відволіктися наспівував пісні, але це не дуже йому допомогло. Іван знову проходив біля будинку Каті, і знову дивився у її вікно, і знову її бачив.