Глава 15: Робочий день

  Шосте серпня, понеділок, робочий день. Ось саме з такими думками прокинувся Іван. Він встав без охоти, він хотів почути Катю, але не може. Тому засмучений він зібрався і поїхав у центр. Прибувши до місця роботи він зайшов до будинку, де було багато інших магазинів, і направився на другий поверх. Він підійшов до свого магазину, де він продавав різну електроніку.
  Раз клієнт, два клієнт, три клієнт, він їх рахував, що потім забути. Йму було нічим зайнятися, окрім того як перерахувати усі товари. Він навіть поспівував різні улюблені пісні. Але все одно на умі було одне, він хотів повернути Катю.
  Коли у нього була перерва, він пішов купити собі кави і побачив Катю. Він побіг до неї, але це була не вона. Підійшовши до кавової машини і зробивши собі каву він повертався назад, і по дорозі зустрів знову схожу на неї дівчину. 
- Що зі мною коїться? – розгублено питав сам себе.
  Намагаючись допрацювати день він вирішив піти додому раніше. Але йому завадили клієнти, тому він працював далі. Клієнти бачили у його очах смуток, але нічого не казали. Однак одна жінка підійшла і запитала у нього.
- Хлопче, а чого ти такий сумний?
- Ох, якби я тільки міг сказати.
- Невже все настільки погано?
- Навіть і не питайте.
  Жінка зрозуміло, що у нього проблема з подружкою, тому як тільки вона купила за чим прийшла і пішла побажавши удачі. Коли робочий день закінчився він почав зачиняти магазин, як раптом почув голос Каті. Він думав, що знову здається, але коли він повернув голову ліворуч, він дійсно її побачив. Він ще побачив як хтось тяг її у підсобне приміщення. Хтось насильно її туди тягнув. Він пам’ятав, що йому казала І сама Катерина і Маша, тому він не звертав на це уваги і зачиняв магазин далі. Вона благала про чиюсь допомогу і він не витримавши пішов на поміч.
  Зайшовши за двері Іван побачив як якийсь хлопець її вдарив, це був Вова. Він міг би вдарити ще раз, якби не Іван, який перехопив його удар, відштовхнув назад.
- Що ти робиш? – спитав Іван пізнавши Вову.
- Це не твоє діло – злісно відповів.
- Не смій її чіпати. 
- Я сам вирішу, що мені робити, не стій на моєму путі.
  Вова замахнувся, але Іван відхилився від його удару, і наніс контрудар. Але Вова все одно не впав, тому він наніс ще один удар і він в решті решт знепритомнів. Дивлячись на лежачого Вову він протирав руку. Потім повернувся до Каті і побачив як її перелякані очі дивилися на нього. Вона хотіла віддячити але не могла сказати ані слова. Тому він розвернувся і пішов.
  Цікавий вийшов робочий день.