15

Белла

Лежачи у ліжку та розглядаючи сплячого Алекса я відчувала себе найщасливішою у світі. Я заслуговувала на це щастя після стількох сліз. Та чи не ілюзія це? Лише вчора він казав що не вірив у мою любов, то що ж змінилося за декілька годин? Нічого не вийде якщо чоловік і далі буде сумніватися в мені. Та мені не вдалося подумати про це довше так як мене вивів з роздумів хриплий голос Алекса.

-Доброго ранку!

-Доброго ранку! –глянула я на нього.

-І довго ти так розглядала мене?- широко усміхнувся чоловік.

-Не придумуй собі.- відмахнулася я.

Ми ще деякий час лежали у тишині та варто було закінчити нашу непочату розмову.

-Алексе, ми так і не поговорили.

-Я думав ми вчора усе вирішили.

-Ти думаєш, що те що ми переспали вирішить нашу проблему?

-Ну ти у нас психолог тому потрібно спитати у тебе чи спрацьовує цей трюк у подоланні кризи та недовіри у відносинах. – сказав Алекс.

- Я серйозно розмовляю з тобою , а ти…- я різко встала з ліжка розуміючи що нічого не вийде та в один момент знову опинилася на ньому. Хлопець потягнув мене за руку і я впала назад до нього.

-Добре заспокійся. Давай поговоримо.- він сів на проти мене і уважно розглядав моє обличчя.

-Я не знаю як довести тобі що мої почуття справжні. –я дуже хвилювалася, неначе вперше говорила промову перед великою аудиторією будучи студенткою.- Ти і зараз невпевнений, а вчора прийшов сюди лише через жалість до мене. Так навіщо було показуватись мені, Алексе. Я б далі жила собі з думкою, що ти загинув. Так мені було нестерпно боляче та мої рани затягувались. Можливо я б у майбутньому змогла відкрити своє серце комусь іншому і ти б жив своїм життям. Та твої слова про недовіру зробили ще болючіше. –Він хотів щось сказати.-Ні вислухай мене до кінця. Я кохала тебе, а зараз кохаю ще палкіше. Та чи повіриш ти моїм словам?

Він мовчав, а тоді раптово притягнув мене до себе та обійняв.

-Я вірю тобі, вірю. Моя бабуся завжди казала, що любов проявляється у діях, а не словах. Вчора я довго думав над цим і зрозумів, що саме ти  була поруч зі мною коли було важко, ти підтримувала та піклувалася про мене. І тільки що я усвідомив на скільки був неправий. Вибач мені. І я теж тебе кохаю.

-Ми обоє заплуталися..-та Алекс не дав мені договорити заткнувши рота поцілунком.

                                                              ***

                                                  1 місяць потому

За цей місяць багато чого змінилося. Ми з Алексом намагаємося подолати ту прірву яка виникла між нами. Мої батьки дуже раді за мене, а батьки Алекса вибачились що не сказали мені правди з самого початку. А ще я закінчила усі свої справи по роботі та звільнилася, тому що переїжджаю жити у Лондон. Мені запропонували викладати в університеті психології.

 А ще рада повідомити Вас що Ангеліні краще. У неї вже немає панічних атак.

Зараз я справді щаслива. І я усвідомила що усі випробування які ми несемо слугують нам уроком. Уроком який ми маємо засвоїти, адже нам даються лише ті випробовування які ми під силу пройти. І як би важко часом не було, як би боляче Ви не падали треба підійматися і нести свою ношу до кінця, адже те що Вас там чекає воздасть усі ваші потрачені зусилля.

А зараз мені вже пора на побачення. Алекс запросив мене у ресторан на даху, звідки відкривається прекрасний вид.

Я одягнула шовкову сукню , яка струїлася моїм тілом. Взула підбори на тонкій шпильці. Волосся локонами спадало по моїй спині, а на обличчя нанесла легкий макіяж.

Сьогоднішній вечір має бути чарівним. Ми не бачились з Алексом цілий тиждень тому я з нетерпінням очікувала зустрічі.

Зайшовши у наповнене людьми приміщення, почала шукати очима чоловіка. Та коли знайшла то просто застила на місці. Він був ідеальним  у своєму костюмі та з вкладеним волоссям. Здавалося що обложка модного журналу ожила.

Я підійшла до нього і бачила у його очах той самий захват що і у своїх. Ми сиділи та вечеряли, але заграла музика і Алекс запросив мене на танець. Окрім нас на майданчику танцювали і інші пари. Здається кращого вечора не було у моєму житті. Та тут музика затихла, а на екрані у залі появилися наші з Алексом фото. Я з непорозумінням розглядала їх, а коли повернулася до хлопця то побачила його з величезним букетом троянд.

-Люба моя, Белло, я вдруге роблю це і надіюся що на ньому все нарешті і закінчиться.-він нервував, але не подавав вигляду.- Я причинив тобі дуже багато болі своїми вчинками, ловами, сумнівами. Та ти завжди залишалася до мене доброю та давала шанс. Ти навчила мене, що яка б проблема не виникла не треба здаватись, а рухатись вперед, як би важко не було. Я дуже сильно тебе кохаю. – і тут Алекс встав на одне коліно та запитав – Ти станеш моєю дружиною?

Я плачучи від щастя сказала «Так». У залі почулися оплески, а хлопець надів на мій палець каблучку та міцно обійняв мене.