Втрачена сила старої династії

Тихий терор

Почалося вторгнення. Агресори не збиралися розголошувати про власні плани. Основна мета – позбутися місцевої політичної сили, що заважала їм. Достатньо вбити осердя держави – княжу родину. Усе відбулося доволі швидко. Членів найближчого оточення верхівки влади змусили погрозами співпрацювати з окупантами, видаючи план будівлі з усіма секретними лазівками. Наймані вбивці таємно виконали роботу, не знайшовши останньої – 16-річної Дзвениславки, яка встигла втекти разом із Паразкою. То чому ж не з’явилася варта ТТТП? Бо їх не прикликали в спеціальне місце потрібним способом, чого і вимагало прокляття. За інакших обставин чи причин вони просто не знали про те, що відбувалося чи що станеться тут, адже мешкали на території інших земель. І приходили лише за покликом когось із членів князівської сім’ї ї, а це відбувалося переважно в екстрених випадках.

–Батьку, що відбувається з ними? Чому я більше не чую зову принцеси Дзвоника?

–Ти ж знаєш, кличуть зазвичай у разі небезпеки. За інших обставин я б сказав тобі, що годі надокучати дівчинці. Але тепер. Усе складається по-іншому. Влада в князівстві змінюється. Із чуток, на окраїні відбуваються політичні негаразди. Ой не до добра

–А як же принцеса? Раптом з нею щось трапилося?

–Ми не можемо просто так завітати до них. По-перше, це на іншому кінці літосферної плити. По-друге, якщо їм знадобиться допомога, вони зв’яжуться

–Але. Якщо у них немає можливості запросити нас?....

...Пів року минуло з моменту трагедії. Нові політичні зрушення відбуваються в усіх куточках праімперії. Сили 'Темряви правди" брали участь у своїх протистанських/опозиційних рухах. Чи не збіг? Ніби світ догори дриґом перевернувся саме в той час, коли змістилася влада в руках Окраїни континенту. Дзвениславка з нянею приховувалися в глибинах села Слободи, що на південному заході, на зрізі морського й лісового пейзажів. Цілковита глухомань, де за кілька тижнів від трагедії хворіє на сухоти і єдина людина, яка знала справжню історію принцеси.

–Панно, я знаю, як вам болить. Прошу, не картайте себе, не беріть гріха на душу. Ваші батьки не хотіли б того

–Наненько, ой наненько, ви просите неможливого. Своїм бажанням ви лиш серце розриваєте мені. А воно і так напів мертве, не отруюйте його ще більше

–Тоді виконай мою останню волю, дитя. Живи вільно, закохайся в ту людину, що люба буде тобі. Не побивайся за минулим, бо втратиш сьогоднішнє...

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше