Ось так і сиділо дві долі на кухні в одноповерховому будиночку, захованому серед купи дерев та білим вичурним парканом і кожна доля думала про своє. Арсен зважував все, що сьогодні відкрив Ліці і розумів, що до цього часу ще жодній людині, котра мала якесь значення у його житті він не вікривав свого болю, своїх переживань і свого маленького особистого пекла, котре зробило його таким, яким він був зараз. Помішуючи ложкою бурштиновий чай Арсен думав про те, що ось ця мініатюрна дівчина, з дивним ім'ям Ліка перевернула його світ з ніг на голову своєю появою в його кабінеті, змушуючи його душу ожити, прийняти для себе відповідальне рішення за чуже життя, а не залишитися відсторонено спостерігати з боку за його припетіями. Важко зітхнувши лікар мовив:
- Ліко, моя дружина утнула помилку! Вона зважилася на аборт! Чорт забирай! І... - він вдихнув-видихнув. - вона померла! Коли робили аборт у неї відкрилася кровотеча, лікар намагався її спинити, але в Олесі була проблема зі згортанням крові, тому врятувати її невдалося! Я тоді ненавидів весь світ! Всіх! Людей, дітей, жінок! Я - лікар! Я кожного дня спілкуюся з пацієнтами! Але тоді я їх всіх ненавидів! Осуджував! Геть з розуму не зійшов! Мене примусили підти у відпустку і відправили до психдиспансеру! І знаєш, мені допомогли! Дякуючи роботі психологів, групи примусового лікування мене попустило! Біль не минув і сьогодні, але стало легше морально. До сьогодні! Я коли побачив твою реакцію на новину про вагітність, мене ніби ціпком по голові огріли! Я знову побачив той невловимий відчай, котри промайнув у Олесі, коли вона дізналася про свою вагітність і я знову повернувся в минуле, з якого я так довго вибирався. Я втратив рік свого життя і кар'єри, щоб загоїти рани. Те, що жінка мені зрадила мене не бентежило, я навіть вже прийняв ту ненароджену дитину, спершу я почував себе кепсько, але потім обдумавши ситуацію зі своїм безпліддям, навіть зрадів, що ось так все чудово вирішиться, аби кохана була поруч. Але як потім я помітив Олеся не була рада своїй вагітності, особливо коли почався токсикоз, її нервові зриви. Вона боялася погладшати, зайвий кілограм для неї був трагедією, тому вона довго думала і надумала зробити аборт, а мені сказати, що стався викидень, але за своє погано обдумане рішення поплатилася своїм життям. Тому, я й тут! Я не можу допустити, щоб ти, Ліко, прийняла невірне рішення! Я пропоную тобі угоду! Тільки не поспішай давати відповідь, вислухай мене, зваж всі за та проти, а вже тоді й вирішуй. У мене є власний сучасний будинок за містом, там дивовижна природа і свіже повітря, сучасна техніка і там зовсім порожньо. Я добре заробляю, але мені нікуди витрачати свої кошти. Я чоловік, який хоче трішки щастя, але не можу підпустити до себе будь-яку жінку, бо один раз я вже" обпікшись на молоці, дму на воду", а в тебе, як я зрозумів проблема з батьком майбутньої дитини, дай заробіток не такий великий, щоб забезпечити своє існування в момент народження дитини. Тому я не хочу, щоб ці фактори тобі не дали змоги відчути все щастя материнства, бо я бачив у твоєму погляді, тоді в кабінеті, відчай від новини про вагітність. Я хочу дати тобі шанс на щастя, тому пропоную тобі переїхати до мене, оформити зі мною шлюб і я тобі обіцяю, що ніколи не буду змушувати тебе до виконання подружніх обов'язків, ми будемо жити, як сусіди, але ти будеш щасливою, бо в тебе буде найголовніше - дитина, котра буде любити тебе своєю справжньою любовь. І головне, якщо ти колись зустрінеш свого чоловіка, я буду дуже щасливим за тебе! І ти отримаєш справжню сім'ю.
Ліка дивилася на нього, ніби на божевільно. Вона не могла повірити, що ось так просто доля допомагає їй, що вона, котра завжди боролася за своє місце під сонцем, сьогодні сидить з цим приваблимив чоловіком на своїй старенькій кухні і чує від нього таку рятівну пропозицію. Як би їй розповів колись таку історію, вона б ще довго сміялася і запитувала, де читають таку фантастику. Арсен спостерігав за її непідробним здивуванням. Емоції на її обличчі змінювали одна одну через кожну секунду її мозкового штурму. Він зачаровано дивився, як збільшувалися її зіниці з кожною новою думкою. Але він терпляче чекав, бо розумів, що Ліка не з тих, хто так просто приймає сторонню допомогу від мало знайомих людей.
- Арсене, а чому я? Що якщо ти завтра передумаєш? Хоча... - Ліка змовкла.
- Хоча що, Ліко?
- Хоча я не відчуваю зараз в тобі сумнівів. Ти впевнений, що тобі це потрібно? Можливо є ще методи повернути тобі чоловіче здоров'я? Адже, я не твоя Олеся! Тоді, в твоєму кабінеті, я справді трішки розгубилася, бо за день до мого приходу в клініку, я дізналася, що мій хлопець мені зраджує! Я пішла від нього, а тут, наче грім серед ясного неба моя вагітність. Я не хотіла, щоб він думав, що я намагаюся втримати його своїм цікавим станом, але я розумію, що мені буде досить важко самій виховувати дитину. Я розгубилася, а ще твоя репліка про аборт мене розізлила, бо я не змогла б його зробити, я не можу вбити це життя в мені. Тому, я погоджуся на твою пропозицію. Я обіцяю тобі, що буду намагатися не завдавати тобі клопоту. І хочу попросити тебе про одне - будь мені другом, бо з цим у мене напряг. - і несмілива посмішка торкнула губи дівчини.
У лікаря, ніби гора впала з плечей, він зробив вдих і тільки зараз зрозумів, що не дихав, боячись злякати Ліку у її виборі.
- Тоді, напевно, тобі потрібно буде зібрати свої речі і ми поїдемо до мене, бо я не дуже хочу залишати тебе в цьому будинку саму, а так мені буде спокійніше і я зможу спостерігати за розвитком твоєї вагітності, та у випадку чого допомогти, бо буду завжди поруч, ну крім тих випадків, коли буду на роботі, - і Арсен посміхнувся, а у Ліки перехопило подих від його посмішки, бо вона змінила його, зараз перед нею з'явився молодий юнак, а не лікар зі стажем, в якого навіть можно було закохатися.