Втрачена мрія

ЧЕТВЕРТА

Сьогодні виповнився місяць, як Сергій покинув рідне місто. Репетиції проходили стабільно тричі на тиждень. Праця в ресторані забирала багато сил, але гроші та дорога до мрії мотивували хлопця.
Світлана та Віктор збиралися поїхати за кордон. Ця новина сподобалась Сергію. Він залюбки погодився побути нянькою для Кузі, доки родичі не повернуться.
Та на сам перед, з'явилась нагода влаштувати справжнє романтичне побачення, з вечерею та свічками.
Марія та Сергій не бачились понад тиждень. Коли він написав їй повідомлення з пропозицію зустрітися в нього вдома, відповідь довго не приходила.
Це був не легкий крок для Марії. На неї чекав вибір. Та кожний вибір робить твоє серце. Саме воно вплинуло взяти смартфон в руки і написати відповідь.
Марія: "Гаразд. Я прийду. "

 У вечері, Сергій залишився господарювати у квартирі Віктора та Світлани. Він подбав про те, аби купити продукти для вечері та підготувати затишну обставу у своїй кімнаті.
Коли він вийшов зустрічати Марію на вулиці вже було темно. Жовтень змушував одягатися тепліше.
Дівчина чекала біля метрополітену з пляшкою аргентинського вина.
Сергій підійшов до Марії та поцілував її.
- Знаєш, а я ні трохи й не скучив, — пошуткував хлопець.
- Правда? То треба було відмовитись, — підіграла Маша.
- Вже пізно. Я все влаштував для побачення. Ходімо.
Вони засміялись.
В коридорі, коли Маша зайшла до квартири, її зустрів Кузя. Він подивився на неї, як хазяїн, та м'явкнув.
- Який красунчик, — промовила вона.
- Він тебе попередив, — сказав Сергій.
- Щоб добре себе поводилась? Не вийде!
Сергій подбав сховати верхній одяг до шафи та провів гостю до ванної кімнати. А сам зайнявся відкриттям пробки. Хлопець увімкнув на ноутбуці музику, цей плейлист він зібрав спеціально для цієї вечері.
Заграв гурт Kingdom Come-What Love Can Be.
Марія зайшла до кімнати. Сергій передав їй бокал вина. На столі чекала вечеря, поруч зі столом горіли свічі.
- Ти вмієш готувати? - поцікавилась Маша.
- На справді — ні. Та я дуже старався!
- Я не вибаглива. Не бійся.
- Це тобі слід боятися, — попередив Сергій та скуштував вино.
Марія відрізала столовим ножем шматок стейка та зачепив його виделкою скуштувала.
Заплющила очі та зробила ковток вина.
- Брехун.
- Мабуть, випадково вийшло, — засоромився Сірий.
- Гарна квартира...Твої родичі у від'їзді?
- Вони поїхали далеко та надовго. Ніхто нам не заважатиме.
Марія посміхнулась.
- До речі...Ти так і не казала з ким ти живеш.
- Ти не питав.
- Добре. З ким ти живеш?
- Я живу у Діми.
Сергій промовчав.
- Що? Тебе це пригнітило?
- Ні. Це життя і бувають різні обставини.
Марія випила вино.
- То скажи, що я маю знати.
Сергій забрав у дівчини бокал та підняв її на руки. Вони лягли на диван. Поцілунки відображали їх пристрасть. Сергій торкнувся її грудей та одежа була не до речі. Він зняв з неї світшот та розстібнув бюстгальтер. Футболка вдягнена на ньому теж заважала і прийшлось позбутися її. Вони оба чекали цього моменту.
Коли весь одяг опинився на підлозі, прийшла пора стати одним цілим. Це єднання було таким солодким і приємним, що відчуття ділились на двох. Її крик вирвався назовні та це обвуглювало його нерви. Божевілля підіймало хвилями вище зірок та повертало їх назад до ліжка. Між ними все було так чесно, як спітнілість тіла та жага.
І неможливо було приховати, коли обом стало добре одночасно.
Коли до вікна зазирнув місяць вони лежали у ліжку та спостерігали за полум'ям свічки. Плейлист давно дограв до кінця. Тільки тиша... Марія слухала його дихання. Сергій слухав мелодію кохання в середині. Не багатьом вдавалося втілити цю важливу мелодію. Ця мелодія звучить так бездоганно, що поневолює свого слухача. Він намагався зрозуміти гармонію та тональність. 
Він раптово лишив ліжко, щоб взяти до рук акустичну гітару. Сергій був абсолютно голий. Тільки гітара опинилась в його руках, він намагався зіграти якусь дивну мелодію.
В нього поступово виходило зіграти те, що чулося в середині.
- Що це? Так гарно! - промовила Марія, заполонивши ліжко.
- Чекай! Вона ще має продовжуватись... - зупинився Сергій.
- Нова пісня? - поцікавилась Маша.
- Це буде хіт.
Сергій зміг зіграти її та повторив декілька разів. 
Потім він присів на підлогу.
Марія обняла його. Її волосся лежало на його плечі, поки поцілунки торкались його шиї. Ця ніч стала для них новою сходинкою в стосунках. 
Смартфон Марії безперестанно дзвонив, та дівчина подбала вимкнути звук.

  Світанок палав червоним кольором. Вони лежали під ковдрою та дивились на небо крізь вікно спальні.
- Ти скажеш йому? - порушив тишу Сергій.
- Так. Не переживай за це...
- Я подбаю про спільне житло, — пообіцяв Сергій.
Марія підняла голову з плеча хлопця та зазирнула йому в очі.
- Я зрадила його. Та не можна бути з людиною, яку не кохаєш, — зізналась Марія.
- Ніхто не знає про нас. Ти можеш нічого не пояснювати, а просто лишити його.
- Я так і зроблю.
Він поцілував її та обійняв. Вони заплющили очі та злилися з тишею.

Коли Макс та Сергій прийшли на репетицію, Діми там ще не було. Його мобільний не відповідав. Сергій знав причину та зараз його непокоїло зовсім інше, він думав про Марію.
- Дуже дивно. Вчора увечері я балакав з ним...Він мав прийти сьогодні, — повідомив Максим.
Сергій займався налаштуванням гітари та звуку на мікшері.
- Це дивно. Погоджуюсь з тобою.
- Що ж, то сьогодні граємо без нього, — змирився Макс.
- Я написав нову пісню, — повідомив Сергій.
Новий матеріал сподобався Максу. Вони грали нову пісню раз за разом та не помітили як минули орендовані дві години, доки адміністратор зазирнув до кімнати, аби нагадати музикантам.
Сергій весь час зазирав до смартфона, він чекав відповідь від Марії. Та дівчина досі не прочитала його повідомлення. Сірий почав нервувати.
Вони вийшли на вулицю, Макс був під враженнями від нової пісні. Вона нагадувала йому якесь рідне почуття, та він не міг збагнути яке саме. Сергій набрав номер Марії та притулив смартфон до вуха.
Абонент знаходиться поза зоною досяжності, — повідомив голос в слухавці.
- Завітаємо до МакДональдзу? - звернувся до Сергія Максим.
Та Сергій вже був думками десь осторонь.
- Пробач. Мені треба терміново їхати, — засмучено відмовив Сірий.
- Щось трапилось? - помітив Максим.
- Так. Та я владнаю це.
- Моя допомога тобі потрібна?
- Ні. Дякую. Я сам.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше