Глава 2.5

Було очевидно одне, старий хотів надійно заховати щоденник. Але щоб потрібна людина змогла відкрити його, він повинен був залишити хоч одну, маленьку підказку. Вона, безумовно, знаходиться десь тут. Але, що це може бути, тут тільки книги і книжкові полиці. Книги і книжкові полиці, я подивилася на них

- Хлопці, - крикнула я, і всі подивилися на мене, а я все вивчала полиці, - а що, якщо код від сейфа - це та книжка, яка відрізняється від усіх інших.

- Поясни? - Попросила Емма.

Будучи лінгвістом, вона трохи любила шифри і подібні до них ребуси.

- Ну дивись, бачиш перший ряд? - Усі кивнули. - Там усі книжки, розставлені від А до Z, але між M і N стоїть книжка з цифрою два. - Діма ввів першу цифру коду. - Йдемо далі, другий ряд зверху. Там стоять книжки, пронумеровані від одного до двадцяти шести. Але книги з номером п'ять, тут немає. Значить наступна цифра коду, п'ять.

- Ця теорія не позбавлена логіки. - Сказав Джеймс, і ми продовжили.

У третьому ряду стояли книжки в коричневій обкладинці і тільки восьма книжка була бордовою.

На четвертому ряду, розташувалися книжки Англійською мовою, і тільки третя була Німецькою.  До речі з вивчення цієї мови.

П'ята полиця виявилася вельми цікавою. На ній були зібрані книги Англійських письменників, і якщо ви прогулювали заняття з літератури, тоді б ви не змогли зрозуміти, що перша книга, написана Данте Аліг'єром, була Італійською. 

На шостій полиці розташувалися книжки на картографічну тему, Роман був би в захваті, і лише дев'ята книжка порушувала питання, що стосувалися Фізики.

Із сьомою полицею довелося повозитися. Усі труднощі полягали в тому, що книжки, які там стояли, були однаковими як на тему, так і за кольором, але відрізнялися висотою. І тоді ми сіли думати, узяти четверту і найвищу книжку або шосту, вона була найменшою. Ми все ж вирішили взяти перший варіант. Погодьтеся, логіка тут є.

А восьма полиця порадувала нас книжкою з кулінарії, Зої б сподобалося. Стоячи серед історичних книжок, вона дала нам останню і заключну цифру сім. 

- У принципі тут виявилося все просто, але розумно.     

Якщо раптом, під час зустрічі вам Емма, скаже щось на кшталт цього, знайте, ви вразили і підкорили її серце. 

- Ага, якби хтось не прийшов і не подав ідею, зняти картину, за якою ховалася схованка.

- Та годі тобі братик, ми зрозуміли, що ти молодець і говоримо спасибі.

- Та не вже, я чую ці золоті слова. Може, повториш ще раз?

- Ти не чув, але ж кажуть, що скромність прикрашає. - Він зобразив смішну гримасу, і ми розсміялися. 

- Усім дякую, - почала я, - а тепер, нам час повертатися додому. Ви не будете проти, якщо щоденник професора ми заберемо із собою? - Звернулася я до господині, що весь час стояла в проході й спостерігала за нами.

- Звичайно, забирайте, але... - вона зам'ялася, - можна мені з вами?

- З нами? - Здивувалася я. - А ви впевнені, що готові до такої пригоди. Адже річ у тім, що це не просто пошуки скарбу, це так само небезпечні пригоди, а інколи й проблеми із законом можуть бути. 

- Так, я все прекрасно розумію, але оскільки ця справа була останньою, чим займався мій батько, мені дуже важливо довести її до кінця. 

Загалом, наші правила не забороняють брати з собою людей, чиї родичі хоч якось могли бути пов'язані з нами і нашою організацією. Тому ми охоче погодилися взяти доньку Сміта в нашу подорож. І відправивши Наталі, Емму і Джеймса до мене додому, сказати, що до нас приєднається ще одна людина, я і Діма залишилися чекати Оксану.