Втрачені роки

ГЛАВА ІІ, IX

Аліна повільно озирнулася навколо, намагаючись зрозуміти, де вона. Її кімната, велике вікно, учорашній одяг, акуратно складений на стільці, і такий знайомий шум із проспекту. Потім вона знову подивилася на хлопця перед собою й уже пошепки промовила:

— Максим?

— Так, — тихо відповів юнак, обережно обіймаючи Аліну, коли вона нарешті трохи заспокоїлася.

Хлопець сів на підлогу біля дівчини й міцніше притиснув її до себе. Аліна повільно заплющила очі й затулила обличчя долонями.

— Господи... — прошепотіла вона, і її плечі трохи опустилися. — Пробач... Я... я подумала...

Вона не змогла договорити.

Максим повільно оглянув порожню кімнату, намагаючись хоч щось зрозуміти. Та так нічого й не збагнувши, вирішив, що Аліна вже достатньо заспокоїлася.

— Заспокоїлася? Повертаємося на ліжко?

Аліна подивилася на нього й мовчки кивнула. Після цього Максим обережно підвівся, не прибираючи рук, і допоміг підвестися їй.

Повернувшись у теплу постіль, Максим не став розпитувати, що їй наснилося, хоча дуже хотів. Проте зараз мовчання було найкращим рішенням.

Минуло вже десять хвилин після їхнього мовчазного повернення. Аліна так само дивилася в стелю, нічого не кажучи. Максим уже хотів запропонувати їй води чи хоча б відчинити вікно, але дівчина раптом сама повернулася до нього й легенько притулилася.

— Максим... — тихо промовила вона. — Можеш... ще раз мене обійняти?

Хлопець ледь усміхнувся й мовчки розкрив руки. Аліна сама подалася вперед і якомога ближче притиснулася до нього.

Цього разу вона вже не плакала. Просто заплющила очі й мовчки лежала, зігріваючи його груди своїм гарячим подихом. Максим обережно гладив її по волоссю.

— Схоже... ми вже не заснемо, — усміхнувся хлопець. — Аліно?..

Він трохи відсторонився й помітив, що дівчина вже спить.

— Моя маленька… — Максим торкнувся губами її чола. — Поспи ще… поспи.

Проте усмішка швидко змінилася сумом. Авжеж, юнак розумів: його Аліна злякалася не чогось абстрактного й точно не того, що прокинулася поруч із ним. Вона злякалася когось конкретного. Когось дуже страшного, дуже жорстокого.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше