1941 рік

У лютому 1941 року Німеччина направила у Північну Африку свої війська, щоб підтримати нерішучі дії італійців. Гітлер все частіше звинувачував лідера Італії, Беніто Муссоліні, у його нерішучості або ж необдуманих та нелогічних діях на полях бою.

Попри обмежене постачання і логістичні труднощі, німецькі війська вже в квітні 1941 року відкинули британські сили назад до єгипетського кордону. Німецький генерал Роммель отримав прізвисько "Лис пустелі" за свою хитрість і вміння використовувати суворі умови пустелі для досягнення переваги.

Тим часом у Берліні дедалі більше зміцнювалася думка, що Північна Африка - це не просто допоміжний театр бойових дій, а важливий стратегічний регіон. Контроль над ним відкривав шлях до Близького Сходу, нафтових родовищ і потенційно - до радикального зміщення балансу сил у війні.

Але, попри перші успіхи, кампанія в Африці ставала дедалі складнішою. Довгі комунікаційні лінії, нестача пального, амбіції союзників і внутрішні суперечки між німцями та італійцями створювали вибухонебезпечну суміш.

Александер через те дуже хвилювався, хоча усі сміялись та казали, що то десь у спекотній Африці, а вони ж у Європі.

Вінцент приніс каву.

- Кажуть, що не такі вже і безнадійні ті італійці. Наче їх партизани та навіть проститутки мають неабиякий хист до обману та ідеального сформованого підпілля, - почав він.

- Також чув ці історії,  - відповів Александер.

- А ще кажуть, що у них смачно готують! - Увійшов Фітус з набитими їжею кишенями.

- Хто б сумнівався, Фітус, що саме їжа тебе і цікавить, - пожартував Вінцент.

- Де ти постійно береш їжу? Скільки ми вже тут разом, а я й досі не розумію! - Запитав Александер.

- Тому що ти не голодний, а я голодний. Тому і скакаю тут, наче білочка, щоб прогодувати себе. А друзі навіть не підтримують, хоча Фітус завжди дбає про друзів! Хах! - Він почав роздавати печиво та цукерки.

- Але тут не було ніколи цукерок! З якого біса?! Як?! Де?! - Здивувався Александер.

- Хлопці... - Посміхнувся Фітус. - Там, де ви навчались, я уже викладав. Хочеш жити - вчись маневрувати. Але не про це. Чув, що Болгарія та Хорватія тепер наші союзники. Чому б не потішитись?

Александер не тішився. Він боявся, що все ж таки Німеччина нападе на СРСР.