Глава 3

Кац стояв голий і розглядав її. Кінчики волосся були мокрі після душу. Губи червоні та припухлі від поцілунків. Вона важко дихала розглядаючи Богдана, бо гарний, бо збуджує, бо кров кипить і взагалі накриває така ейфорія, що хочеться його зжерти.

- Подивись на мене, - прошепотів Богдан. Ірма підняла очі. - Повторюй за мною. Я більше не втечу 

- Я більше не втечу, - Ірма говорила тихо, але впевнено. 

- І буду поруч. 

- Буду поруч. 

- Завжди. 

- Завжди. - Ірма кивнула. - Стоп. Кац, ти про що, яке завжди? 

- Ірма, виходь за мене. Ну досить бігати. Вибач, що я без квітів, я на коліно стану, і обручку куплю, все що хочеш куплю, але зранку. Якщо ти знову підеш, я більше не зможу без тебе.

Ірма стояла і не могла поворушитися. В шоці. Хотілось плакати від щастя. Вона й думати забула що Богдан голий. Забула що збиралась додому, забула про все, а в голові набатом бив голос Богдана «Виходь за мене».

Вона підійшла ближче, поцілувала, а потім у самі вуста промовила «я згодна».

І полетіли речі. А потім і Ірма впала на ліжко та була притиснута Богданом. І гарна звукоїзоляція номеру інформувала сусідів, що там, за стіною у людей трапилось щастя.

Обручка і квіти дійсно були зранку, чим шокували Інгу, бо та все ніяк не могла повірити своєму щастю. Вночі вона тихенько просила Бога, щоб це не було сном.

А потім, знайомства, заручини. Шок і щастя батьків. Привітання друзів. І безкінечне щастя.

3 роки потому.

Ірма вже тиждень відчувала себе погано. Постійні стрибки тиску. Навіть при нормальній погоді зводили з розуму. Таке було в перше. А сьогодні додалась ще й нудота. Богдан спостерігав за коханою жінкою і не знав чим допомогти. Нудота і втрата свідомості були останньою краплею і Ірма прокинулась, коли її оглядав лікар.

- Видимих причин нездужання я не бачу. Про те, Ви слідкували за циклом? 

- Циклом? - Ірма ковтнула води. Стало страшно. Найменша за чим вона слідкувала останнім часом, був цикл. 

- Так, Ірма Олегівна. Вагітність дуже часто може давати такі симптоми в першому триместрі. Я Вам раджу зробити тест і дивитись по результатам, а потім або ж до сімейного лікаря або ж до гінеколога. 

- Добре. - Інга була в ступорі. Богдан теж. Він зачинив за лікарем двері і присів біля Інги.

- Я біжу в аптеку за тестом? 

- У середній шухляді ванної є. Я сама.

Вона зачинилась у ванній. Виконала всі маніпуляції з тестом і сіла на теплу підлогу, не зводячи очей з палички. Ірма хотіла дітей, але вони ніколи про це не говорили з Богданом. Хоча вона бачила, як він грається з маленькою племінницею, з похресником Ірми, але своя дитина, то вже зовсім інша відповідальність.

Богдан тихенько постукав у двері.

- Кицюня, ти як там? Я турбуюсь. 

- Добре, чекаю результат.

Руки Ірми тремтіли, бо вона збрехала Богдану, друга поломка вже виднілась на тесті, хоч і не дуже яскраво. Ірма пригадувала коли останнього разу в неї були критичні дні. І за її підрахунками, там вже близько десяти тижнів виходило.

Вона вийшла до Богдана і розплакалася. Він взяв її обличчя в долоні:

- Ну? - нетерпляче запитав Кац. 

Ірма кивнула.

А Богдана наче щастя накрило з головою, він міцно обійняв Ірму.

- Я найщасливіший, я тобі казав це?

- Кожного дня, - Ірма посміхалась крізь сльози.

А через сім місяців на світ зʼявився маленький Орест. І щастя стало ще більше в житті.

Дякую, що прочитали цю невеличку історію, сподіваюсь Вам сподобалось! Ми ще почуємо про Ірму та Богдана у моїй новій книзі зовсім скоро!