Хочу дещо сказати про цю книгу.....

Цю книгу я присвячую всім хлопчикам, хлопцям і чоловікам (які зараз захищають нас), які росли в селі або хоча б колись мали щастя провести там кілька літніх місяців. Які знають, що таке справжні пригоди, коли не потрібно шукати далекі країни або екзотичні місця, щоб знайти щось незвідане. Достатньо просто вийти з двору й опинитися в світі, де кожна стежка веде до нової загадки, а кожен день — це ще одна сторінка, яку треба прожити до кінця.

Вітька, головний герой цієї книги, — не вигадка. В ньому багато тих, кого я знаю або знала. Багато тих, кого ви теж знаєте. Можливо, хтось із вас упізнає себе в його постійній непосидючості, в його цікавості до світу, у його вмінні робити з простих речей щось велике й важливе. Він, як і всі ми, шукав своє місце, свої відповіді на питання, які ще не мав сили повністю зрозуміти. Ця книга для тих, хто виростав у світі без телефонів, але з безмежною кількістю фантазії. Для тих, хто завжди був готовий до нових відкриттів, навіть якщо це була стара колія за селом або заросла яблуня біля річки. Вітька живе в кожному, хто хоч раз в дитинстві мріяв стати мандрівником, скарбошукачем, або хоча б знайти своє місце у великому світі. І можливо, читаючи ці рядки, ви згадаєте свої пригоди — великі чи маленькі. Можливо, в кожній історії між рядків впізнаєте себе, свої дитячі мрії, бажання і переживання. І хай ці спогади принесуть вам таку ж радість, яку вони свого часу принесли мені, коли я думала про Вітьку й тих, кого він нагадує.

Дякую, що прочитали)

***прошу залишити відгук, бо мрію відправити це у видавництво, але незнаю чи сподобається така книга читачам...***