Глава 4. Пророцтво, що потребує уточнення

  «Мати завжди знає, що для тебе краще.

Навіть якщо ти вже достатньо дорослий, щоб вирішувати це сам»

— з «Настанов для слухняних дітей Гіммапану»

«Пророцтво не визначає майбутнього. Воно лише переконує людей поводитися так, ніби майбутнє вже визначене»

— з «Посібника для молодих пророків»

— Це може спрацювати! — вигукнув Хісей ще з порога, важко дихаючи й витираючи піт зі чола. В його голосі прозвучало щось, чого команда не чула від нього вже давно — не просто задоволення від розв'язаної задачі, а справжнє, майже дитяче збудження.

— Що саме? — запитав Мауріціо, не відриваючись від миски.

— "Свідчення про Відхід". — ельф поклав аркуші на стіл, розсунувши миски й чашки без жодних церемоній. — Це не щоденник.

— Ти вже казав, що це не просто щоденник, — зауважила Ілона.

— Ні, ти не розумієш. — Хісей на мить замовк, підбираючи слова так, наче боявся сказати недостатньо точно й через це втратити щось важливе. — Це взагалі не про те, як Тхамар Аммарат відкрив портал.

Мауріціо підняв брову.

— А про що ж тоді?

— Це інструкція. Практичний посібник із міжсвітової дипломатії!

Алхімік узяв верхній аркуш і почав водити пальцем по записам, наче цитати виходили у нього природніше за власні думки.

— Тхамар Аммарат не відкривав портал магією в тому сенсі, в якому ми звикли це розуміти, — сказав він. — Подивіться на структуру опису. Тут немає послідовності магічних операцій. Немає формул. Немає координат. Немає навіть опису стабілізації простору в тому вигляді, в якому ми її очікували.

Чародій швидко пробіг очима текст.

— А що є?

— Умови.

— Умови чого?

— Домовленості.

Вампірка підняла брову.

— З ким вони домовлялися?

Хісей подивився на неї.

— З Мае-Пхром-Су.

Ілона кілька секунд мовчала.

— З ким?

— Мае-Пхром-Су.

— Це має щось означати?

— Земля-Праматір. Мати-Земля. Буквально — та, що є матір'ю цього світу.

Ілона сіла.

— Тобто...

— Так.

Хісей поклав аркуш на стіл та постукав по ньому пальцем..

— Хтонічне зло, від якого, як вважають усі наші джерела, орки тікали до нашого світу, має ім'я.

Мауріціо насупився.

— І?

— І воно не переслідувало їх.

Хісей зробив коротку паузу.

— Воно їх відпустило, навіть двері їм відкрило.

Тепер мовчали всі.

Навіть Фока перестав жувати.

— Не зрозуміло, — сказав він.

— Я теж спочатку не зрозумів.

Хісей узяв інший аркуш.

— П'ятсот років тому орки почали залишати Гіммапан. Вони відкривали портали до інших світів. Ми всі знаємо цю частину історії. Але відкриття порталу між світами — не проста справа.

Мауріціо вже гортав сторінки Живої книги.

— Наскільки складна? — запитала Ілона.

— Надзвичайно.

— Це я зрозуміла. Наскільки?

Ельф зітхнув.

— Потрібно збалансувати силу тяжіння двох світів.

Чародій перестав писати.

— Двох світів?

— Портал не є дверима в порожнечу. Якщо ти з'єднуєш два світи, ти з'єднуєш дві системи, кожна з яких має власну масу, власне поле тяжіння, власну структуру простору. Найменша помилка — і замість проходу ти отримуєш катастрофу.

Хісей знову опустив очі на текст.

— Але Тхамар описує інше. Орки не створювали портал самі.

— Тоді хто? — запитав Фока.

Хісей підняв голову.

— Мати.

Фока насупився.

— Навіщо?

— Ось тут стає цікаво.

Хісей перегорнув кілька пластин.

— Мае-Пхром-Су відкривала портали для тих, хто хотів залишити Гіммапан.

Ілона повільно посміхнулася.

— Тобто вона сама їх вигнала?

— Ні, відпустила.

— Це важлива різниця?

— Для матері — мабуть, надзвичайно.

Ілона задумалася.