Глава 21 Тонка межа

Увечері Аерліс виглядав інакше.
Місто ще жило звичним ритмом — світло у вікнах, рух повітряних платформ, голоси на нижніх рівнях. Але повітря більше не було нейтральним. Воно пам’ятало втручання.
Амільсія сиділа на підлозі лабораторії, спершись спиною на холодну стіну. Екрани були затемнені — вперше за довгий час вона дозволила системам працювати автономно.
— Ти не зобов’язана все тримати в руках щохвилини, — сказав Едвійт, подаючи їй чашку з теплим напоєм.
— Якщо я відпущу, — тихо відповіла вона, — хтось інший обов’язково схопить.
Вона зробила ковток і заплющила очі. У вухах усе ще відлунювали зміни потоків — ніби вітер навчився говорити її мовою, але ще не вирішив, чи довіряти.
— Ти втомлена, — констатував Едвійт.
— Я боюся, — виправила Амільсія. — Не за себе. За те, що зробила.
Він мовчав, даючи їй простір.
— Коли я починала, — продовжила вона, — це було просто рівняння. Дані. Баланс.
Вона гірко всміхнулася.
— А тепер у це втягнуті люди. Родина. Країни. Влада.
На мить їй здалося, що за склом хтось рухнув. Амільсія різко відкрила очі й подивилася на камери зовнішнього периметра. Нікого.
— Тобі здається, — сказав Едвійт.
— Ні, — відповіла вона. — Просто я більше не знаю, хто поруч зі мною по-справжньому.
У цей самий час, у іншій частині міста, двоюрідна сестра Амільсії стояла біля вузького вікна. Вона тримала комунікатор у руках, але не активувала передачу.
Повідомлення для Сейрану було готове. Дані — точні. Корисні. Вчасні.
Та її пальці не натискали кнопку.
Перед очима раз у раз спливало обличчя Амільсії — зосереджене, втомлене, вперте. Не вчене. Не символу. Людини.
— Ти сама обрала цей бік, — прошепотіла вона собі й нарешті надіслала файл.
Комунікатор м’яко засвітився. Передача завершена.
У лабораторії Амільсія здригнулася, ніби від пориву холодного повітря.
— Щось не так, — сказала вона.
— Що саме?
— Не знаю… — вона повільно підвелася. — Але ми підійшли надто близько до межі.
Вітер над Аерлісом змінив напрямок — ледь помітно, але вперше без її команди.
І Амільсія раптом усвідомила:
тепер вона більше не єдина, хто веде цю гру.
А значить — наступний хід може бути не її.