Глава 19 Тонкі нитки впливу

Вечір спускався над Аерлісом, але лабораторія була наповнена світлом екранів і карт. Лінії вітру над містом вже реагували на корекції Амільсії — повільно, обережно, але помітно.
— Подивись на це, — сказала вона Едвійту. — Потоки в східному секторі стабілізувалися, але там є дрібні відхилення. Хтось ще впливає на систему.
— Сейран, — тихо промовив він, знаючи, що це не догадка, а факт. — Вони тестують межі твоєї винахідницької системи.
Амільсія кивнула, не відводячи погляду від голограми.
— Ми їх бачимо, але вони ще не знають, що ми помітили. Перший крок спрацював: вони думають, що ніхто не стежить.
У той же час, у тихих коридорах Аерлісу, двоюрідна сестра Амільсії робила свою роботу. Вона не наважувалася відкрито втручатися, але її записи, помітки та спостереження вже мали цінність для Сейрану. Кожен рух Амільсії, кожна корекція вітру, кожен новий сигнал — тонка нитка для чужих рук.
— Вони не підозрюють, — подумала дівчина, похмуро усміхаючись. — І це лише початок.
Амільсія відчула, як вітер над містом змінює ритм, ніби відповідаючи її намірам. Різниця була невелика, але достатня, щоб перевірити реакцію інших країн.
— Ми можемо робити це довго, — сказала вона Едвійту. — Поки вони думають, що грають, ми зміцнюємо позиції. Але нам треба діяти обережно: жодного поспіху.
— А сестра? — запитав Едвійт, побачивши її задумливий вираз.
— Вона збирає дані, — відповіла Амільсія, — і це небезпечно. Вона поруч, але водночас несе загрозу. Ми мусимо враховувати кожен її крок, кожну її спостережливість.
На вулицях Аерлісу люди відчували прохолоду і легкий порив вітру, ніби сама планета робила перший обережний крок до рівноваги. Але десь далеко на сході, у Сейрані, Темлінг усміхався, спостерігаючи, як перші дрібні сигнали підживлюють його власні плани.
— Це тільки початок, — подумала Амільсія. — І ми мусимо бути готові до всього.
Вітер обігнув лабораторію ще раз, ніби шепочучи: кожен рух — це крок у грі, де ставки — свобода Нейтіалії.