Глава 3 Коли світ відповідає

Амільсія стояла посеред лабораторії, вдивляючись у плавно мерехтливі панелі приладів. Винахід, над яким вона працювала місяцями, працював стабільно довше, ніж вона очікувала. Дані з датчиків над містом показували, що атмосферні потоки змінюються: повітря ставало легшим, вітри рухалися точніше, ніби сама планета слухала її.
— Едвійте… — тихо сказала вона, — дивись, система працює. Вона реагує.
Едвійт нахилився над планшетом, уважно переглядаючи графіки й цифри. Йому було цікаво, але в очах відбивалася напруга.
— Це… добре, але дивись на цифри з північного регіону, — промовив він. — Там зміни йдуть швидше, ніж ми планували. Якщо масштабувати, може виникнути непередбачуваний ефект.

Амільсія кивнула, відчуваючи знайомий присмак тривоги. Її винахід створював можливості, але світ відповідав не завжди так, як хотілося.
Не встигли вони обговорити ситуацію, як на екрані загорівся червоний сигнал. Нове повідомлення.
— З’явилося повідомлення від Ради Аерлісу, — сказав Едвійт. — Вони хочуть переговорів… сьогодні.
Амільсія прочитала офіційний текст: ввічливий, правильний, але просячи зупинити експеримент до додаткової перевірки.
Вона видихнула. Люди завжди боялися змін, особливо коли вони приходили швидко.
— Зміни лякають тих, хто навчився жити в застої, — сказала Амільсія, і її голос звучав більше як спостереження, ніж як докір.
Едвійт подивився на неї з розумінням.

— Ти створюєш не просто прилад, Амільсія. Ти рухаєш планету. А рух завжди викликає спротив.
Амільсія нахилилася до панелей. Дані надходили з іншого боку планети — і там усе виглядало інакше. Вона не могла пояснити, чому: все було за алгоритмом, все за законами фізики. Але система світу вже почала відповідати, і відповідь була не однозначною.
Вона стиснула губи, дивлячись на зростаючі цифри.
Світ відповідає… і назад дороги немає.
Серце трохи калатало, але у грудях горів спокій. Амільсія знала: тепер кожне її рішення буде мати наслідки — великі і маленькі. Але саме цього вона чекала.
Вона відвела погляд від екранів і тихо сказала:
— Добре. Тоді будемо відповідати світу так, як він відповідає нам.