Вітер несе нас обох

Розділ 4

Лоша.

 — Привіт, Скарлет.

 Все відбулося так, як ми і домовлялися раніше: зустрілися на тому ж самому місці. Вчора я трохи прогулявся вдалині від табуна, і та дівчина, яку зустрів, не покидала моїх думок. Спершу я її злякався, а потім дозволив доторкнутися до себе — і мені це навіть сподобалося. Не розумів чому, але знав, що ще побачу її. Мої думки перервала Скарлет.

 — Привіт. Тож, ти дізнався про ім'я?

 — Так, трохи. Мама сказала, що воно буде, але пізніше.

 Вона пройшла вперед трохи ближче до краю, дивлячись на табун з вершини. Деякі коні паслися, лошата бігали і скакали, хтось пив воду з маленької річки, що простягалася через галявину.

 — Ясно, — відповіла Скарлет.

 — Пройдемося?

 Вона обернулася і пройшла повз мене, рухаючись до спуску з холма. Я послідував за нею, і згодом ми опинилися в табуні.

 — Далеко ходите від табуна, — сказав тато.

Поруч з ним стояла і мама.

 — Еге ж, знайомтеся: це Скарлет, моя подруга.

 Я зовсім не знав, як поводитися, Скарлет на відміну від мене випромінювала лише спокій.

 — Приємно познайомитися, Буран.

 —  Приємно, Венді.

 — Мені також, — відповіла кобила.

 Тато і мама й далі паслися, а ми пішли трохи табуном поки не зустріли маму Скарлет. Вона була дуже схожа на неї, тільки трохи вища й темніша. 

 — Мамо, це мій друг.

 — Приємно познайомитися, Беатріса.

 Беатріса — це ім'я промайнуло в моїй голові і тоді я відповів:

 — Приємно.

 Мабуть, вона знала, що не у всіх ще є ім'я тож не питала його у мене. Думаю це на краще, бо не знаю що сказав би їй. Щось по типу у мене немає ім'я вибачте, дурня. Добре, що вона не запитала.

                                                 ***

 — Ну ж бо! Стрибай!

 Я побіг уперед і стрибнув через хворост, що лежав неподалік.

 — Хороший стрибок.

 — Тепер твоя черга Скарлет.

 Кобила теж стрибнула і в неї вийшло доволі непогано, думаю краще ніж в мене.

 — Це було класно.

 Зустріч з Скарлет була вдалою. Ми випадково познайомилися з батьками один одного і гарно провели час. Разом бігали по пасовищі, пили воду і стрибали через хворост протягом дня. Під кінець дня я знову згадав ту дівчину.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше