Вітер долі
51.
Наступного дня таки відпливли, хоч і не з ранку. Коли гамір вщух, Анжей заходився роздивлятися навколо. Попереду на двох малих човнах вояки щупали дно, щоб дуби на мілину не сіли. Річка була не лише вузька, а місцями ще й заболочена, тож просувалися помалу. Лише над вечір вибралися на велику річку Прип‘ять, та плисти не стали, одразу причалили до берега, де вже чекали на них вояки, що їхали верхи та гнали коней. До прибуття човнів вони вже встигли зварити куліш із салом. На подив Анжея, палатки ставити не стали навіть для князів, поснули всі просто неба.
#505 в Історичний роман
#2574 в Детектив/Трилер
#335 в Бойовик
Відредаговано: 14.06.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
