Глава 52.

Увесь день моя голова була зайнята думками про одне - вечірній політ із батьком до перевертнів. Несподівана поява новенької в замку змогла трохи відвернути мене, інакше не знаю, як би я взагалі зміг пережити ці три дні та не звихнувся від очікування. Серце тремтіло, а на душі теплішало, коли я уявляв, як батько знову нажене над вежею хмари, і ми сховаємося в цьому м'якому небесному морі. Я намагався відігнати мріяння і зосередитися на реальності. На щастя, день видався досить насиченим.

Вранці ми звичною компанією вирушили на прогулянку з Реєм, прихопивши з собою Тісу, яка не знала чим себе зайняти до сніданку і невпевнено тупцювала на сходах, між своїм і нашим поверхом. Удень усі посилено працювали над уроками, голосно сопучи над книжками. Після обіду ми знову зібралися на прогулянку з собакою, тією ж маленькою компанією. Тіса швидко освоїлася серед нас, легко гралася з малечею і собакою. Я стояв трохи осторонь, з усмішкою спостерігаючи за ними. Добре, що дівчина потрапила в замок, коли серед учнів встановився мир. Уявляю, щоб вона про нас подумала, якби застала наші дурні сварки.

- Вітер, лови! - вигук Аїна відірвав мене від думок.

Я до пуття не зрозумів, що саме ловити, але реакція не підвела, і в моїх руках опинилася паличка, покусана й обслинена Реєм. За мить біля мене опинився і сам пес, радісним гавкотом випрошуючи в мене свою здобич. Я посміхнувся і кинув паличку. Рей гавкнув і поскакав за нею, та так швидко, що мало не зловив на льоту. Схопивши палицю в зуби, щеня трохи пожувало її для порядку і, на подив, знову притягнуло її мені.

- Гей! - з легкою образою вигукнув Майк.

- Нехай, - радісно відгукнувся Аїн, задоволено підіймаючи підборіддя, - адже це означає, що він уже зовсім не боїться нашого грізного дракона.

Таким ось нехитрим способом я був залучений у гру, яка допомогла мені згаяти час, що залишився до уроку магії. Перед самим його початком, Тіса завалила нас купою запитань, знову хвилюючись перед чимось новим. Аїн терпляче відповідав і заспокоював, а я підтверджував його слова. За розмовою ми вийшли у двір і дійшли до тренувального майданчика. Знову вишикувалися у звичний ряд, тільки цього разу Тіса залишилася біля нас і неголосно продовжувала розмову з Аїном, доти, доки не прийшов Дірас і Тайлор.

- Сьогодні у вас буде дещо незвичний урок, - повідомив Дірас після привітання та зняття браслетів, - оскільки вчителями станете ви. Зараз я розділю вас на пари та все поясню. Отже, перша пара - Елан і Сарід. Підходьте до мене.

Усі ми здивовано переглянулися, а ті, кого назвали, слухняно стали біля вчителя.

- Сарід багато встиг дізнатися, за той час, поки був тут, - став пояснювати Дірас, - однак, йому ще є чому вчитися. І цього його навчиш ти, Елан.

Рудоволосий хлопець здивовано закліпав очима.

- Але ж я тільки големів створювати вмію.

- Ось цього і спробуй навчити Саріда, - спокійно відповів Дірас.

- Вибачте, а хіба він зможе? Ви ж казали, що це унікальна здатність.

- Так і є, не хвилюйся, - учитель кивнув, із поблажливою посмішкою. - Твоя сила має тонкий зв'язок із магією стихій, що одразу дає змогу створювати големів із примітивним розумом. Однак наскільки я встиг розібратися у здібностях Саріда, така магія йому теж підвладна. Принаймні, спробувати варто. Відходьте поки що в бік, а наступна пара Майк і Тіса.

Коли названі підійшли до Діраса, він попросив ельфа навчити Тісу прибирати рослини, так само як він зробив учора. Наступними стали Чейз і Торен. Тут ми теж здивувалися вибору. Як виявилося, Дірас вважає, що Торен теж зможе підкорити блискавки. Далі вчитель покликав Рінола й Орсема, пояснивши, що син водної німфи, легко зможе підтягнути Сема в його важких стосунках із магією води. Так, поступово всі залишили стрій, залишивши Аїна одного. Він засмучено опустив кучеряву голову, колупаючи носком черевика землю.

- Чого ніс повісив? - запитав Дірас у нього.

- Для мене не залишилося пари. Та й я розумію. Адже я...

- Ну-ну, - учитель поспішив заспокоїти його. - Сьогодні твоя пара, це я. Ми будемо продовжувати тренувати магію звуку. Тож перетворюйся.

Обличчя Аїна осяяла щаслива усмішка, та й сам він засвітився, обертаючись білим вовком. Тісі пощастило стати свідком цього дива. Вона вражено ахнула, навіть мимоволі зробила кілька кроків назад.

- Отже, пари готові! - голосно повідомив Дірас, звертаючись до всіх. - Починаємо наш особливий урок, який одним дасть змогу навчитися чогось нового, а іншим - підтягнути й закріпити свої знання. Тайлор стежитиме за вашою безпекою, але й ви теж будьте уважні, пам'ятайте, що тепер на половині з вас лежить відповідальність вчителя, перед своїм новим учнем.  

Кожному було ніяково в їхній ролі, особливо новоспеченим учителям. Усі тупцювали один навпроти одного, не знаючи з чого почати. Тільки Майкі легко прийняв завдання і для початку попросив Тісу виростити трохи трави навколо них. Ну і Дірас, звісно, не мовчав, запитуючи у вовка, чи пам'ятає той свій віршик. Аїн відповів кивком, але чоловік зажадав від нього звукової відповіді. Білий вовк смішно опустив вуха і завиляв хвостом, здіймаючи хмару пилу.

- Чого засоромився? Давай. Хлопці все одно зайняті своєю справою. Адже так?

Дірас оглянув своїх учнів, які тут же відвели цікаві погляди. І це підштовхнуло їх до дії. Чейз попросив Торена відійти до лавки, щоб вони могли присісти та налаштуватися на необхідний спокій. Я чув, як він по дорозі пояснював навіщо це потрібно, практично слово в слово повторюючи урок Діраса. Рінол сказав Сему, щоб той створив водяну сферу. Один Елан продовжував тупцювати поруч. На його обличчі читалася посилена робота думки.

- Ну й задачку нам задали, - тихо промовив він, поглядаючи на Діраса, чи не чує він цього бурчання. Учитель, може, й чув, але знаку не подав. - Важко навчити того, що й так знав із дитинства. Це як, ну... - він задумливо почухав потилицю. - Як навчити тебе дихати.