Глава VII

Того вечора Сулейман повернувся у свої покої досить пізно.

Перед тим як іти спати, він вирішив помитися і мало не заснув просто в хамамі.

Він здивовано завмер, побачивши абсолютно голого непроханого гостя. Жінка стояла до нього спиною і навіть не помітила його приходу. Після кількох годин безперервної роботи без відпочинку, шехзаде дуже втомився, але, від такої картини, відчув, як у нього миттєво прояснилося в голові. Він примружився й недбало оглянув її тіло від верху до низу.

Спочатку Сулейман подумав: «Хто ця жінка?»

Наступної секунди він згадав: « О так, я ж кликав її.»

Світла, що виходило з вогню свічок, що стояли то тут, то там у свічниках, цілком вистачало, щоб він міг бачити кожну деталь її тіла.

- Махідевран.

- Ой, ти прийшов! - вона повернулася на його голос і її обличчя засяяло від радості. Його погляд блукав її обличчям, розглядаючи кожну плавну лінію і кожну рисочку.

Але, на його жаль, місце просто під пупком було сховане за ліжком, і він не міг його бачити. Шехзаде подумав, чи не наказати їй трохи відійти вбік. Посміхнувшись власним думкам, він зробив кілька кроків уперед і знову замилувався краєвидом.

- Махідевран, - його тихий голос звучав загрозливо, шехзаде просто хотів нагадати їй про правила, адже вона досі не вклонилася. Однак глибоко всередині очікував від неї зовсім іншого.

- Володарю, - награно-образливо протягнула вона. - Ви змусили свою наложницю так довго чекати. Ідіть сюди.

Що таке сталося з цією жінкою?

Вона не поворухнулася і просто дивилася, як він наближається до неї.

- Схоже, мені варто навчити тебе хорошим манерам, - підійшовши до неї, він поклав руки їй на спину і ноги та підхопив її. Кілька кроків до ліжка здавалися вічністю.

На його слова Махідевран тільки розсміялася.

- Ви любите грати в такі ігри?

- Що... - Сулейман був так здивований, що на мить зупинився, мовчки дивлячись на неї, немов раптово розучившись говорити.

Вона притягнула його до себе, впившись губами в його губи, він відповів одразу ж, без роздумів. М'який поцілунок поступово загострився.

- Гаряче, - хихикнула Махідевран, на секунду відірвавшись, щоб віддихатися. Вона повільно облизала вологі губи, намагаючись сфокусувати п'яний попливший погляд. Сулейман виявив, що не може відвести від неї очей, але, попри це, був глибоко спантеличений цим непередбачуваним поворотом подій. Цього вечора він не очікував нічого незвичайного.

Шехзаде опустив голову і знову накрив її губи своїми. Його руки, немов набувши своєї власної волі, почали пестити її м'яку шкіру. Щоразу, коли його губи торкалися її шкіри, вона злегка тремтіла.

- А! Почекай... - задихаючись, вигукнула Махідевран, її рука ковзнула по його долоні, потім вона легенько прикусила його нижню губу. Ця дія здивувала його і вразила до глибини душі. - Сулейман.

Тієї ж миті в ньому закипіло незнайоме почуття до жінки, що лежала під ним, переривчасто дихаючи.

- Що ж ти зі мною робиш, жінко?