Глава III

Розуміння, що це чужі покої, дійшло до її тільки-но пробудженого розуму не одразу, тільки-но воно вдарило Валю по мізках, не шкодуючи психіку, що й так розхиталася, вона відразу розплющила очі, що й досі злипалися через бажання подрімати ще трохи. Під боком хтось голосно сопів, і спершу Махідевран подумала про Мустафу, який частенько тікав зі свого ліжка посеред ночі й мостився спати поруч із мамою, і посмішка з'явилася на її вустах. Вона повернулася в його бік, султанші захотілося погладити його по обличчю і побажати доброго ранку, як і завжди.

Лише дивом їй вдалося не закричати, виявивши у своєму - чи не зовсім своєму - ліжку чужинця. Уві сні він посміхався, мабуть, снилося щось хороше, і, роздивляючись заспокоєне обличчя чоловіка, Валя намагалася пригадати, яким чином опинилася тут.

Порожні покої, вино, хальвет...

Від спогадів, що нахлинули, заболіла голова, і султанша, скиглячи, сховала голову під подушку, намагаючись вгамувати різкий біль від похмілля, як давно вона не відчувала цього. Як виявилося, це тіло зовсім не вміє перетравлювати алкоголь, диво, що вона ще тут, а не на балконі зі зрозумілих причин. Валентина не знала, чи дозволялося пити наложницям, чи на це була заборона, як для майбутніх матерів. Якщо їй вліплять покарання за таке, буде дуже прикро, стільки часу будувати бездоганну репутацію, щоб зруйнувати її через свою тягу до вина.

- Ти тут, х-х-х.

Злякавшись, що шехзаде прокинувся, Валя завмерла, прислухаючись до кожного шурхоту, і, здається, навіть не дихала, сопіння на секунду вщухло, а тіло по сусідству перевернулося на інший бік, бурмочучи щось не розбірливе.

Сенсація! Великий Султан Сулейман говорить уві сні.

 Спить, паскуда, сопе в усі дірки, а я вже подумки собі дерево для труни підбирати почала.

Потрібно було йти і якнайшвидше - до розмови з цією людиною теперішня Махідевран була абсолютно не готова. Це була абсолютно незнайома їй людина і модель поведінки з нею вона навіть не починала придумувати. Переспати їм це не завадило. Хоча на п'яну голову можна і кашалота в ліжко затягнути. Поглянувши в його бік, щоб оцінити всі красоти, зроблені природою, Валя захоплено зітхнула. Ні, все ж таки красень: молодий хлопець, спортивної статури; не лисий, як у серіалі. Він у її смаку, і це дуже добре - не доведеться терпіти дотики людини, яка їй огидна. Поки роздивлялася, помітила ще один не дуже приємний для неї факт: його тіло було всипане червоними плямами, які ну ніяк не спишеш на комарів, а на грудях красувалися акуратні сліди зубів.

Валентина різко підскочила з ліжка і мало не впала назад, але продовжила свій шлях до порятунку, намагаючись не звертати увагу на запаморочення. Сукня, в якій султанша прийшла сюди, валялася просто посередині кімнати, а прикраси сховалися під якимось халатом. Швидко одягнулася, поправила волосся і, переконавшись, що всі докази зібрані, вийшла з покоїв.

Ніякої Махідевран тут не було.

Дорогу назад, на щастя, запам'ятала дуже добре. У покоях панували тиша і спокій, і сон знову забрав її у свої м'які обійми. А проблема... Про неї панна подумає потім.

 В обід Валю захотіла бачити Валіде і служницям довелося екстрено піднімати султаншу з ліжка, вбирати, фарбувати і сонну вести до покоїв свекрухи. Гюльшах, що була лідером у цьому процесі, не знала до чого хапатися насамперед і кидалася з місця на місце, бурчачи щось під ніс.

- Пані, давайте швидше, Валіде не любить чекати, - її переживання передалися і Валі. - Повідомте, що Махідевран Султан прийшла.

Дівчина біля дверей, вклонившись Валі, зайшла всередину.

- О, Аллах, як же так? - Гюльшах сплеснула руками і почала поправляти сережку своєї господині просто в коридорі.

- Валіде не любить, коли спізнюються?

- Так, вам краще не... - договорити їй не дала служниця, що повернулася.

- Пані чекає на вас.

У покоях мати майбутнього султана була не сама. Поруч із нею сиділи дві головні наложниці шехзаде - Фюлане і Гюльфем. Здається, всі чекали тільки на Махідевран.

- Заходь, люба, як ти почуваєшся?

- Завдяки вашим молитвам, Валіде, все добре.

- Я рада, що ти змогла відновитись. Іди до нас.

- Ми всі переживали за тебе. Як шкода, що ти не змогла вберегти свою дитину, - подала голос Фюлане. - Як би цей викидень не мав ускладнень...

Вона хотіла продовжити, але суворий погляд свекрухи змусив її замовкнути.

Після цього розмова потекла в іншому напрямку, в процесі якої доводилося прикидатися глухою і не чути тих прихованих погроз, що сипалися з рота цієї милої довговолосої красуні, яка люто її ненавиділа. Фюлане Султан не втрачала жодної можливості, щоб якомога болючіше вколоти суперницю, але у відповідь не отримувала нічого. І, здається, ще сильніше злилася від цього. Знала б вона з якими труднощами Валя вмовляла саму себе не влаштовувати бійку в головних покоях гарему. Натомість Валіде кидала на невістку задоволені погляди і в розмові найчастіше зверталася до Махідевран, ігноруючи репліки Фюлане.

- Син був дуже задоволений тобою, Махідевран. Він заходив до мене рано вранці. Дай Аллах, скоро порадуєш нас гарними новинами.

Усі три погляди схрестилися на бідолашній Махідевран. Гюльфем стиснула губи, погляд у неї був такий скривджений, що Валі стало незручно дивитися в її бік, ніби образила маленьку дитину. Але що вона може зробити? У неї немає можливості обирати, якби була її воля, вона б просто насолоджувалася цим життям поруч із маленьким сином і про цього чоловіка, хоч би яким би гарним він не був, навіть не думала. У них усіх немає вибору. Ти жалюгідна рабиня, мовчки терпи все заради династії. Навіть Фюлане розуміла це, замість колишньої злості, на її обличчі проскочив відчай.

- Я радію, що змогла ощасливити нашого шехзаде.

«Дякую вашому синові за мовчання, інакше ви б не приймали мене з такою привітністю.»