Глава 17

Сессі похитала головою, повільно задкуючи до дверей:

- Ні.

- Солоденька, ходи до мене. Я тобі все поясню. - Рей повільно крокував вперед, але Сессі продовжувала тримати дистанцію. - Так, це все може виглядати дивно, але насправді Кара хвора. Я їй просто допомагаю.

- Я тобі вірю, - Сессі зібрала всі свої акторські таланти в кулак щоб переконливо збрехати. - Ти молодець, ти такий чуйний, що допомагаєш цій дівчині. Я зараз повернуся, сходжу на хвилинку на кухню водички попити, добре?

Різко крутнувшись у дверях кабінету, дівчина припустила по коридору.

- Ну куди ж ти, солоденька моя. Давай я складу тобі компанію.

Рей узяв у шухлядці великий ніж та вирушив за Сессі. Він не біг, а просто швидкою впевненою походкою хижака переслідував свою жертву.

“Дідько! Як я, дурепа, вляпалася у таке лайно.” - Бігши поверхом, Сессі поумки себе лаяла останніми словами.

Добігши до східців нога Сессі заплуталася у ковдрі, тож дівчина зашпорталася і ледь не впала.

Рей був уже на відстані витягнутої руки. Він завів руку зі зброєю за голову та приготувався нанести удар, але Сессі встигла своєчасно пригнутися.

Але все ж наступити на ковдру чоловік встиг, тому довелося обирати між життям та хоч якоюсь заміною одягу.

“Дурна ковдра!” - Вилаялась подумки, вирішивши залишитись оголеною. Та припустила сходами вниз на перший поверх, сподіваючись вискочити через вхідні двері.

Рей з загадковою посмішкою дістав з кишені якийсь пульт та солодко, навіть приторно, проспівав:

- Крихіткооо мояяя, ти прорахуваласяяя... Знаєш що у мене в руках? - Чоловік не поспішав спускатися, впевнений, що його гостя нікуди не подінеться.  - Це пульт, крихітко. І ось зараз, - почулося клацання дверного замку, - я замкнув двері. Круто, правда? Купу грошей віддав за цю систему.

- Лайно собаче... - Сессі процідила собі під носа, оглядаючись довкола та прикидачи якісь інші шлях до втечі.

Намітила два можливі шляхи:

Наліво до вітльні з каміном, у тій стороні знаходиться кухня. (Переходьте до глави 18)

або

Направо, де на дверх висіла табличка “Кімнати персоналу”. (Переходьте до глави 19)

*Вітаю, любі читачі, ви дісталися чергової контрольної точки.

Швидше вирішуйте куди ж тікати Сессі, бо Рей не буде довго читати:)

Приємного читання, дякую за вашу увагу до моєї творчості.*