Глава 7

“Бісові зрадники! Я вас зараз на шматки розірву!”

Роззлючена Сессі підлетіла до парочки. Очі сипали іскрами, хіба не вистачало полум’я з вух.

Чарлі шоковано дивився на наречену. Слизький страх розпливався всередині нього. Але руку з сідниць іншої так і не прибрав.

- Чого витріщився? Привида побачив? - Сессі не хотіла обирати виразів. Хотілося прибити зрадників тут і зараз.

- Сес?. . Ти як тут. . ?

- Це все, що ти зараз хочеш мені скзати? - Жорстко перебила нареченого.

- Люба, це не те що ти подумала...  

- Чому ж, коханий? - Зої виділила останнє слово та цмокнула Чарлі у щоку. - Вона все правильно зрозуміла. Ти нарешті щасливий, я теж. А ти, Сессі, залишилася самотньою і нікому не потрібною. Чи й не чудово? Кожен отримав те, чого вартий.

Зої зверхньо подивилася на подругу. Сессі спокійно та впевнено дивилася їй у вічі.

- Звісно, шкода, що нам не вдалося дотягти до вашого весілля та потім урвати грошиків твого татка. Але нічого, ми все надолужимо.

Зраджена начерена перевела погляд на Чарлі:

- Я розриваю з тобою заручини. І, знаєш, після цих слів я почуваюся набагато краще, ніж з тобою поруч.

Сессі хотіла скзати щось іще, але тепла долоня лягла їй на талію, забравши увагу на себе. Це був той чоловік з бару:

- Любове моя, я на тебе зачекався. Ти скоро? - Він на секунду уткнувся Сессі у шию, полоскотавши шию  теплим диханням.

“Підіграю йому. Все ж дуже вчасно він тут."

- Так, коханий. Вже прощаюся.

- Сподіваюся ти повідомила цього лузера, що між вами все скінчено і він може йти псові під хвіст?

Зої, здавалося, задихалася від ледве стримуваної люті. Її очі стріляли блискавками, мічно стискала щелепи.

Чарлі ж навпаки виглядав вкрай розгубленим. Чомусь він відчував, що його першокласно надурили і він тепер справді лузер. Але ще не відстрелював чому саме.

- Знаєш, Зої, - Сессі вирішила поставити жирну крапку у відносинах з подругою. - я безмежно тобі вдячна. Якби ти не була такою паскудою, я б, мабуть, все ж вийшла за людину, до якою нічого не відчуваю. Що ж, дорогенькі, вдалого вечора. Па- па!

Підморгнувши вже колишньому нареченому, Сессі відправила повітряний цілунок Зої, легко розвернулася на підборах та пішла. Новий знайомий обережно підтримував її за талію.

- Красуне, я абсолютно не проти називати тебе кохаю, але, можливо, все ж познайомимось? - Рей жартівливо підняв одну брову.

- Сессі. Дякую, Рею, що підіграв.

Грайливість на чоловічому обличчі змінилася легким подивом:

- Мм, навіть ім’я моє запам’ятала. Я приємно вражений.

Дівчина жартівливо штовхнула його стегном.

- Ну що ж, кохана Сессі, пропоную відсвяткувати твою свободу та мої помітно збільшені шанси тебе причарувати коктейлем.

- Рей, ти колись буваєш серйозним? Так- то мене краща подруга та наречений зрадили.

- Крихітко, у таких випадках кажуть “shit happens” та рухаються далі. Але, якщо бути серйозним, то це навіть добре.

- І що тут хорошого?

- А ти уяви, якби ти дійсно вийшла за цього недоумка. І він би після роботи летів не до тебе, а до цієї обскубаної хвойди? А якби ти завагітніла? Було би краще?

- Це ж треба...  - Слова чоловіка попали чітко в ціль. - Я ніколи не думала про це у такому ракурсі...  

- І ось коли краще дізнатися? Через 15 років після весілля чи зараз, коли можна уникнути купи наслідків?

- Знаєш, Рею, а ти правий. Але все одно відчуття наче в лайно вступила.

- Це пройде, я буду поруч з тобою і допоможу. - Рей накрив долоню дівчини своєю і лагідно стиснув. - Крок перший - смачний коктейль. Який обереш?