Глава 6

“Цікаво." - Сессі відчувала подив, але нічого більше. Якийсь внутрішній голос вже давно їй підказував, що щось з її нареченим та подругою не так. Що ж. Можна скзати, що Сессі була морально готова до зради близьких їй людей. Не було ані сліз, ані розпачу, ані бажання рвати на собі волосся.

“Що ж, очевидно, що ви мені не так вже й дорогі, якщо я нічого не відчуваю.". - Після кількох хвилин самокопань, прийшла до висноквів Сессі і з чистоб душею пішла танцювати.

Після кількох треків приємна втома м’яко нагадала, що час перепочити.

“Та посмакувати щось освіжаюче."

Сессі присіли за вільний стілець на барі.

- Бармене, я хочу “Секс на пляжі”!

- Кралю, я би з радістю, але зараз на роботі. Почекаєш кінця зміни? - Підморгнув бармен, схилившись до дівчини.

Сессі жартівливо хлопнула його по руці:

- Стендапер, я взагалі- то про коктейль.

Чоловік жартівливо засмутився:

- Ось так завжди. Образливо.

- Не сумуй, красунчику. В тебе ще все попереду.

- Ловлю на слові. - Бармен поставив вже готовий напій перед дівчиною.

Сессі розглянула склянку ближе:

- Вау! Він такий заворожуючий! Неймовірно гарно! Наче світиться зсередини. Що ти додав?

- Розголошення цієї таємниці карають сметрю, але заради тебе, красуне, я готовий піти на такі жертви. - Здається, бармен міг відповідав жартами геть на усе. - Це усього лише харчовий шимер. Як бачиш, я не просто готую за картою, а ще й трошечки кріейтор.

- Хто? - Сессі здивовано кліпнула очима.

- Той, хто створює щось нове та вишукане. 

- Ааа, зрозуміла. - Дівчина посміхнулася. - Це справді круто, ти молодець.

- Та я й взагалі хлопець нічогенький. - Бармен пустив у хід всю свою чарівність, погравши бровами.

Сессі щиро розсміялася:

- Дякую, матиму на увазі. - А потім спурхнула і пішла танцювати.

Вечір був у самому розпалі, Сессі танцювала та насолоджувалася музикою, смачними напоями.

Зої та Чарлі видно більше не було.

Та й Сессі їх не видивлялася. Вона мала чітки погляди на такі речі: той, хто зрадив просто переставав для неї існувати. І не відчувала з цього приводу ані жалю, ані мук совісті, не нарікала на несправедливу долю. З рештою, це був вибір самої людини, а не якогось Всесвіту.

Час вже набрилався до опівночі, а у клубі було все так же людно.

- Кралю, то як щодо сексу на пляжі? - Темношкірий бармен, вдітий у власний одяг замість клубної форми, підморгнув та підсів на сусідній стілець.

- Хах! Я гадала, що ти вже й додому пішов.

- Люблю після зміни щось випити та розслабитись. Мене звуть Еліа, а тебе?

- Сессі. Я гадала, що тобі подобаються працювати на барі.

- Ти права, крихітко, але я все ж не термінатор і іноді зморююсь.

Вони розмовляли немов давні знайомі, іноді легко фліртуючи.

Сессі навіть умовила Еліа трошки потанцювати з нею. Але після довгої зміни Еліа шалено хотів спати, тож невдовзі вони попрощалися.

Сессі почувалася просто чудово. І вирішила випити ще один напій, присівши за баром.  

- Один Мохіто, буль ласка. - Сьогодні чомусь, незважаючи на доволі прохолодну погоду, хотілося чогось освіжаючого. Мабуть, щоб продовжити відчуття літньої спеки.

- Ваше замволення. - Новий працівник клубу виконував свою роботу швидко та професійно, але без жартів та вигадок.

- Дякую. - Щойно дівчина потягнулася губами до трубочки, як її у спину грубо хтось штовхнув. Сессі обурилася та повернулася, бажаючи висказати все незграбі.