Глава 4

“Та й байдуже. У клубі часто таке буває”. - Майнуло у голові. - “Не хочу зупинятися."

Протанцювавши ще якийсь проміжок часу, Сессі відчула приємну втому.

“Здається, настав час ще одного коктейлю."

Дівчина присіла на вільне місце за баром.

- Бармене, я хочу “Секс на пляжі”!

- Кралю, я би з радістю, але зараз на роботі. Почекаєш кінця зміни? - Підморгнув бармен, схилившись до дівчини.

Сессі жартівливо хлопнула його по руці:

- Стендапер, я взагалі- то про коктейль.

Чоловік жартівливо засмутився:

- Ось так завжди. Образливо.

- Не сумуй, красунчику. В тебе ще все попереду.

- Ловлю на слові. - Бармен поставив вже готовий напій перед дівчиною.

Сессі розглянула склянку ближе:

- Вау! Він такий заворожуючий! Неймовірно гарно! Наче світиться зсередини. Що ти додав?

- Розголошення цієї таємниці карають сметрю, але заради тебе, красуне, я готовий піти на такі жертви. - Здається, бармен міг відповідав жартами геть на усе. - Це усього лише харчовий шимер. Як бачиш, я не просто готую за картою, а ще й трошечки кріейтор.

- Хто? - Сессі здивовано кліпнула очима.

- Той, хто створює красиві речі. Навіть слово яке розумне сказав тобі, все хочу враження справити. А ти все ніяк. - Голосно розсміявся.

Двчина засміялась у відповідь:

- Ну вибач, маю хлопця.

Раптом за сторони входу щось привернуло увагу. Щось знайоме, якесь відчуття спонукало вдивлятися у відвідувачів. Невже промайнув хтось знайомий? Якесь передчуття змусило піти.

Здається, ноги самі знали куди треба йти і що побачити.

Серце пропустило удар. Хвиля адреналіну налетіла раптово.

- Чарлі?. . - Запитала у нареченого. - Як конференція?

- Сес? - Хлопець виглядав розгубленим. - Що ти тут робиш?

- Мене питаєш? Я ж казала, що йду потанцювати. А ось що ти тут робиш? Чи ботани тепер поробками у клубах хизуються?

- Сес, не влаштовуй драму. Був я на конференції, був. Світло вимкнули майже відразу, тож все перенесли на тиждень. І ми з хлопцями вирішили піти посидіти.

Дівчина, сама того не очікуючи, видихнула з полегшенням. А ось у Чарлі оченята навпаки нервово забігали.

- А ти тут надовго?

- У сенсі? Я лиш прийшла.

- Так? Хммм. . А чому ти без Зої?

- Стоп. А звідки ти...  

Не встигла Сессі договрити, як її плавно обійшли та до болю знайомий голос проспівав:

- Любий, тебе й на секунду самого лишити не можна. Все якісь дівки...  - Зої кинула погляд на подругу та так і застигла, не поцілувавши хлопця.

Недоговорена фраза повисла у повітрі.

Здавалося, що троє потрапили до кам’яного мішка, що стискається. Мішок, куди не проходить ані звук, ані повітря.

- Ну чого застигла? Цілуй. - Голос Сессі звучав хрипко.

Зої опустила погляд і демонстративно віддалилася від Чарлі на кілька сантиметрів.

- Як вечір у тітоньки Санти? Мабуть, всі вмерли від нудьги і лиш ти вціліла? - дівчина поцікавилася буденним тоном. Наче якусь кофтинку обговорювала або погоду. - А ти, Чарлі? Дай- но вгадаю. Ти на конференції хотів показати чоловіка- козла? - Звернулася до нареченого (чи вже колишнього), демонстративно його оглянувши з ніг до маківки. - Маю сказати, що сам екземпляр - лайно. А ось козляра ти такий собі нівроку.

Зої спалахнула від люті:

- А ти рідкісна патороч!