Сессі зкривилася, закотивши очі:
- А я не Рей.
Узяла свій коктейль та граційно зісковзнула з барного стільця, направившись на танцпол.
Рей з легкою усмішкою простежив за дівчиною.
Музика пронизувала кожну клітину тіла, тіло саме рухалося, доповнюючи звуки мелодії. Сессі, танцюючи, просувала у саміссінький центр танц- майданчику. Туди, де яскраво світили софіти. Їй кортіло, щоб кольорове світло осяяло кожен її вигин, кожен плавний рух. Щоб насолоджуватися собою.
Це було чаруюче. Сессі протанцювала би так вічність.
Раптово хтось штовхнув у спину.
- Що за?...
***
Ось, мій любий читачу, нова контрольна точка вибору подальших подій.
Як відреагувала Сессі на поштовх якогось нахаби?
“Та й байдуже. Я прийшла сюди щоб насолодитися вечором, не розводити пусті конфлікти”. - Майнуло у голові. (Переходьте до глави 4)
- Агов! Невже так важко дивитися куди йдеш? - Обурилася. (Переходьте до глави 5)