Глава 1

Сессі прискіпливо оглянула своє відображення у величезному дзеркалі, що сягало аж до стелі.

На неї дивилася висока тоненька дівчина. У медового кольору очах стрибали грайливі бісики, передчуваючи гарний вечір. М’які каштанові локони підстрибували від кожного руху.

Дівчина вділа великі сережки кільцями, поправила облягаючу сукню з відвертим декольте. Ще раз підвела блиском пухкі губки та пшикнула парфюмом.

Грайливо повихляла стегнами у такт музиці, провела кінчиками витончених пальчиків по тоненькій талії, підморгнула своєму зображенню.

«Все ж таки, я красунечка» - подумала Сессі. - «Просто лялечка. »

Дівчина послала повітряний поцілунок своєму відраженню, накитнула легкий тренч на плечі та направилася до клубу.

Осінній прохолодний вітер часом провівав тренч, вкриваючи шкіру дівчини сиротами.

“Бррр...  Ну й вітерець. Вже якось зовсім по- осінньому. Добре, що хоч не у самій сукні пішла." - розмірковувала дівчина.

Дорога до клубу зайняла хвилин 15. Звісно, можна було б викликати таксі, щоб йти. Але Сессі любила контрастні відчуття від теплого приміщення після прохолодної вулиці.

Дорогою дівчина передчувала як буде відриватися на танцполі та продегустує половину коктейлів з бару. Увагу привернув телефон, задзижчавши у сумочці.

“Вибач, крихітко, сьогодні не зможу скласти компанію - сімейна вечеря у тітоньки Санти. Ну ти мене розумієш." - Сессі наче наяву побачила як Зої закотила очі, набираючи цю смс- ку.

Ще одна смс- ка: “Відрвись і за мене. Цілую, дурепко :*”

Сессі досадливо скривилася та швидко накнопала відповідь найкращій подрузі: “Зої, нудна ти шкапо, то й сиди на своєму сімейному вечері. Щоб тобі усі партії в доміно програти :*”

“Ну то що маємо на цей вечір? Чарлі на якійсь черговій коференції, Зої у тітки." - Але Сессі була до мозку кісток оптимісткою і в усьому бачила лише позитивні можливості. - “То нарешті можна буде відірватися на повну та натанцюватися досхочу і ніхто не заважатиме ниттям що хоче додому! Кайф!” - Настрій став, мабуть, ще кращим, ніж був.

***

Клуб зустрів звичною напівтемрявою та легкою атмосферою. Сессі, сама не помічаючи, стала рухатися в такт музиці, немов хижа пантера зачаровуючи граціністю оточуючих.

Дівчина підійшла до бару, вмостилася на улюблене місце та покликала:

- Хей, бармене! Одну “Маргариту”, будь ласка!

- Для такої красуньки все, що завгодно. - Підморгнув хлопець. Сессі його раніше не бачила. Високий, темношкірий, з величезними пружніми м’язами, що так і грали під одягом. Мабуть, новий бармен.

В очікування замовлення, дівчина дістала телефон і стала бездумно гортати стрічку у PhotoGram- і.

“Пффф...  . Нічого цікавого." - Сессі поморщила носика.

- Красунько, замовлення готове.

- Дякую. - Дівчина посміхнулась у відповідь.

Бармен поспішив готвувати нові замовлення, що сипалися з усіх сторін. Адже вечір лиш розпочинався і всім хотілося чогось замовити.

Сессі вирішила краще розглянути красеня, ліниво попиваючи коктейль.

“А ти красунчик. Якби не Чарлі, був би мій." - подумала Сессі, спостерігаючи за вправними рухами здорованя.

Чоловік помітив увагу дівчини та підморгнув. Сессі посміхнулась у відповідь, літаючи у думках.

“Чарлі...  Зовсім ми з ним не схожі. Тоді чому ж разом? Він типовий ботан- зубрило. Весь час у нього то конференції, то якісь клуби шалених винахідників."

“То чому ми стали зустрічатися? Для чого?”

Сессі ковтнула напій з келиха.

“Ні, звісно він гарний, турботливий і все таке. Батько його взагалі обожнює. Мати каже, що він буде для мене просто ідеальним чоловіком. Такий все життя на руках носитиме."

“Та й разом ми доволі давно. Я вже його як родину сприймаю."

Дівчина від задумливості стала покусувати нижню пухку губку.