Втеча від свободи

Розділ 82. Пастка для Босого

 

Закинута фабрика на околиці міста виглядала покинутою, але всередині пахло металом і старою мастилом. Демид провів Емілію крізь темні коридори, показуючи сховані виходи та засідки, які вони розставили ще вночі.

— Тут він не очікує нас, — сказав він тихо, ковзаючи поглядом по темряві. — Кожен крок треба робити обережно.

Емілія відчула, як тіло реагує на його голос, на присутність, на легкий дотик пальців, коли він підсували її ближче, щоб показати маршрут. Страх і пристрасть перепліталися, змушуючи її дихати частіше, відчувати кожен рух як небезпеку і бажання одночасно.

— Ти готова? — запитав Демид, глянувши на неї.

— Так, — відповіла вона рішуче, хоча серце билося шалено. — Не лише готова, я хочу бути поруч із тобою в цьому.

Вони розставили пастку: акуратно підготовлені барикади, замасковані виходи, лінії відходу. Кожен рух був сповнений напруги. Емілія відчувала, як страх загострює всі відчуття, а тіло мимоволі реагує на тепло його рук, на ритм його кроків поруч.

Раптом у темряві з’явилися тіні охоронців Босого. Демид жестом зупинив її, притискаючи до себе. Її щоки торкнулися його грудей, серце билося шалено, а в голові прокручувався страх: «Що, якщо вони нас знайдуть?»

— Тепер, — прошепотів він, і одночасно вони активували пастку. Ланцюги, що були непомітні у темряві, різко блокували вихід, захоплюючи кількох охоронців у пастку.

Емілія відчула, як адреналін змішується з дивним бажанням, коли їхні тіла відчували один одного ближче, ніж будь-коли. Її руки стискали його руку, її погляд зустрів його очі, і між страхом і пристрастью виникла невловима, пульсуюча хвиля.

Босий з’явився у головному проході, очі блищали люттю. — Ти думаєш, що це закінчиться? — його голос розрізав темряву.

— Цього разу — ні, — відповів Демид, виставивши себе перед Емілією. — Цього разу ти не вирвешся.

Страх ще пульсував у їхніх грудях, але водночас прокидалася сила: вони разом, вони планують, вони готові діяти. Емілія відчула, як бажання залишитися поруч із Демидом перетворює страх на рішучість.

Вузькі коридори фабрики перетворилися на арену, де небезпека і пристрасть перепліталися, а кожен крок міг стати останнім для когось із них. Але вони були готові — і разом.
 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше