Темрява в кімнаті ще не відступила, і навіть тьмяне світло лампи створювало довгі тіні, що рухалися разом з ними. Емілія стояла поруч із Демидом, серце калатало шалено, і кожен дотик його руки змушував тіло тріпотіти.
Раптом двері відчинилися, і в кімнаті з’явився Вадим. Його погляд миттєво впав на Емілію — і вона відчула, як всередині прокотився новий, ще гостріший струм.
— О, це ти? — тихо промовив він, ледве приховуючи усмішку. — Такої маленької сірої зайки я ще не бачив.
Демид насторожено підняв брову. Його рука мимоволі стиснула талію Емілії, і вона відчула силу і власну захищеність, але одночасно новий, небезпечний страх від присутності Вадима.
— Вадим, це не твоя справа, — холодно сказав Демид, голос низький і контролюючий.
Вадим лише нахилив голову, і погляд його загострився. Він помітив взаємозв’язок між Демидом і Емілією, але замість того, щоб відступити, посміхнувся ще ширше.
— О, я бачу тут щось цікаве, — тихо промовив він, — конкуренція завжди робить гру цікавішою.
Емілія відчула, як серце б’ється швидше, а дихання стало хаотичним. Вона розуміла, що між двома чоловіками, сильними, владними, може вибухнути справжній конфлікт — і її тіло тремтіло не тільки від страху, а й від забороненого бажання.
Демид підклав руку їй за талію, захищаючи, але і випромінюючи шалене бажання, яке вона відчувала на власній шкірі. Вадим підійшов ближче, і їхні погляди зустрілися — два брати, дві сили, що протистояли одна одній за її увагу.
— Еміліє, — промовив Вадим, і його голос був низьким, небезпечним, але чарівним, — ти маєш обрати. Хочеш залишитися тут, під його захистом, чи дізнатися, що можу дати я?
Вона відчула, як всередині все плутається: страх, заборонене бажання, хвилювання від невідомого. Її тіло тягнулося до Демида, а розум — хитросплетінням прагнув дослідити нову небезпеку, яку приносив Вадим.
— Не думай, що це гра, — низько прошепотів Демид, — я вже відчуваю тебе, і ніхто не забере те, що наше.
Вадим посміхнувся, ледве помітно нахилившись до Емілії, і вона відчула, як пальці тремтять, а серце б’ється шалено. Трикутник напруги був встановлений: страх, пристрасть і бажання перепліталися, створюючи нову небезпечну і шалено привабливу гру.
Вона знала лише одне: ця ніч, ці двоє братів і її власне бажання — змінили все назавжди. І на межі страху і бажання її тіло вже відчувало, що гра тільки починається.
#791 в Сучасна проза
#4600 в Любовні романи
#2078 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 04.12.2025