Розділ 53. Горіння на межі

Ніч накрила їх густим оксамитом темряви, і кожен звук здавався надзвичайно гучним. Серце Емілії билося шалено, коли вона стояла поруч із Демидом. Вони ще не доторкалися відкрито, але напруга між ними була відчутна у кожному подиху, кожному погляді.

— Ти боїшся, — промовив він низьким голосом, і навіть цей звук змусив її здригнутися. — І я бачу це в тобі.

— Я боюся тебе… — зізналася вона, і в голосі прогриміло все: страх, заборонене бажання, відчай і цікавість. — І… і водночас я не можу відірватися…

Він нахилився ближче, їхні погляди зустрілися, і між ними промайнуло щось невидиме, але сильне — іскра, що підпалювала кров і змушувала тіло реагувати раніше за розум.

Його рука торкнулася її щоки, обережно, майже обережно, але цього було достатньо, щоб вона відчула тепло, що пробігло по всьому тілу. Її пальці тремтіли, і вони непомітно доторкнулися до його руки — легкий дотик, що відлунював вибухом усередині.

— Ти відчуваєш це, правда? — тихо запитав він, і його губи зупинилися за міліметри від її вуха. — Страх і бажання. Обидва одночасно.

Її дихання стало нерівним, серце калатало шалено. Вона хотіла втекти, але ноги не слухалися — тіло тяглося до нього, а розум кричав: «Біжи!».

— Я… — почала вона, але слова загубилися в голосі нічного вітру. Її пальці обережно ковзнули по його плечу, а він, не відштовхнувши її, лише ближче наблизився.

Кожен дотик, кожен погляд, кожне їхнє дихання були як гра на межі: вони знали, що може трапитися щось більше, але поки що це було про емоції, пристрасть і психологічну напругу. І навіть у страху вона відчувала бажання — не тільки тілесне, а внутрішнє: довіритися, віддатися моменту, відчути його присутність цілком.

— Ти хочеш цього, — прошепотів він низько, і його рука легенько провела по її спині. — Ти боїшся і хочеш одночасно.

Вона здригнулася, і це тремтіння відлунювало всередині нього. Її тіло вже не могло ігнорувати сигналів розуму — бажання тісно переплелося зі страхом. Вони стояли так, на межі, де жодне слово не могло описати те, що відчувають.

Ніч накривала їх своєю густою темрявою, і навіть страх втрати, небезпеки і минулого болю перетворювався на щось нове: тонкий, небезпечний, шалено захопливий зв’язок, що народжувався між двома серцями, що пережили темряву і залишилися живими.

І поки серця калатали, а тіла тремтіли, вони обидва знали: ця ніч — лише початок їхньої справжньої, небезпечної і шалено пристрасної історії.