Суперечки не вщухали й серед працівників мольберта. Художники стояли перед картиною у галереї та сперечалися про своє. На картині було зображено щось. Емоційність розмови чулася у кожній фразі:
- О, Боже! Що це? Що це взагалі таке? У мене таке відчуття, що ви вчора вперше взяли до рук пензлі. Жодного почуття кольору. І ось цю роботу ви вважаєте за цінну? І себе разом із нею? – різко висловився імпресіоніст, зробивши ефектний жест правою рукою навколо картини. Долоня цієї руки, що зазвичай притаманно багатьом художникам, була помітно забруднена синьою фарбою. Це свідчило про захопленість творчої натури. Ультрамарин так погано відмивається.
- Облиште, я не згоден із вашою іронією. Саме ця робота є цінною, як і стиль в цілому, як і автор особисто. Впевнений! Треба просто краще розумітися на мистецтві, – у такому ж різкому тоні відповів абстракціоніст, зробивши жест лівою рукою з долонею, забрудненою жовтою фарбою. Він теж мав захоплену творчу натуру і знав про звичай багатьох художників. Кадмій теж погано відмивається, як і ультрамарин.
- Колего, про що ви говорите? У мене таке відчуття, ніби ви хочете мене просто образити. Мене, послідовника Ренуара? Всім відомо моє тонке, вишукане відчуття колориту. А що ви мені показуєте? Це ж огидне колірне рішення! Так просто неможливо.
- До чого тут взагалі колір? Хіба тут йдеться про колір? Лінії та асоціації – ось що тут! Це й є основа всієї композиції…
- Ну, адже всім відомо і моє тонке, виважене почуття композиції. А що тут у вас? Якесь коло посередині? Як це вульгарно! Мені навіть важко перебувати поряд! Жодної перспективи, жодної глибини. Де повітря, де повітря? Імпресія – ось основа всього у живопису. Враження – ось що треба передавати на полотні.
- Не вам, імпресіоністам, розмірковувати про композицію. І я взагалі не радив би вам говорити про композицію з вашим почуттям лінії. Мій рельєф мазка вам незрозумілий, як і недоступний весь зміст найпростішої абстракції. Вам що чорний квадрат, що червоне коло – все одно, все недоступно. А передавати на полотні потрібно виключно вищий зміст, не пов'язаний із речами та предметами, асоціативний у чистому вигляді! Тільки його!
- І ви хочете ось це подати на конкурс? На здобуття права на продовження життя? Це самовпевнено, як мінімум.
- Так-так, там комісія розбереться.
- Ну, тоді нема про що й гадати! Вам якщо додати кілька років життя, то ви все одно продовжуватимете малювати ці свої каракулі. Точно! Але це вже без мене. Я бачу, що вам важко зрозуміти навіть, чим художник відрізняється від маляра! – імпресіоніст, енергійно виходячи із зали, закінчив розмову тим самим лясканням дверима. Іноді люди використовують двері для промовистого закінчення світської бесіди. Традиція така? Чи звичка?