Частина 6. Галас у пресі

Галас у пресі вийшов великий. Газетники всіх мастей та кореспонденти телеканалів навперебій складали небилиці про винахід та його авторів. Що в цих вигадках було правдою, а що брехнею – піди, розбери!

В умовах нестачі інформації їм доводилося самим винаходити всілякі подробиці та наукові нюанси. Не тримати ж глядачів в умовах інформаційного голоду? Тому при перевірці вигадкою і нісенітницею виявилося багато повідомлень про цей експеримент.

Винахідники-науковці спочатку намагалися зберегти в таємниці певну частину інформації. Але пройдисвіти-писаки винюхали те, що їм здавалося важливим і «смаженим». А те, про що дізнатися не вдалося, вони зі звичайним успіхом вигадали самі та описували, як справжній стан речей. Такою є невіддільна властивість інформаційного поля, вона теж має свою напруженість. «Висмоктати з пальця», «зчитати зі стелі» – це вміння завжди відрізняло «неупереджених» працівників пера та мікрофона. У різних ЗМІ раз у раз з'являлися інтерв'ю з «персоналом», який нібито працює на станції. І цей «персонал» видавав на-гора дивовижні та надзвичайні деталі одну за одною, вражаючи читачів та глядачів своєю фантазією.

Хто і навіщо першим оголосив про омолодження тварин у результаті експерименту, наразі невідомо, та й не варто його шукати. Але ефект дійсно вийшов гучний, саме в інформаційному сенсі. Усім хотілося – ні, не омолодитися самим – а лише дізнатися, чи можливе таке у принципі. Чесно кажучи, людство давно вже «тупцювало» навколо цієї теми, не вміючи розв’язати проблему старіння. А жити ж хочеться всім і кожному – довго та щасливо. Ось звідси й інтерес! І проблема стосувалася не одного якогось міста чи фірми, і навіть не однієї країни. А людства по всій планеті!

Самі ж винахідники перебували під прицілами об'єктивів виключно із загадковими обличчями та значним виглядом. Говорили невизначеними фразами, використовували якісь натяки та двозначні вирази. Іноді здавалося, що вони самі заплутуються у багатоповерхових наукових термінах.

Сенсація у науці? Так, звісно, ​​вони її підтверджували.

Відкриття величезного значення? Так, безперечно.

Світова важливість винаходу? Так, безумовно, саме так…

Але жодних деталей, які розкривають принцип роботи… Тільки комерційні та експлуатаційні параметри. І при цьому винахідники намагалися непомітно зникнути з поля зору кореспондентів та ухилитися від спілкування. Однак такі маневри виглядали все ж таки нещиро. Уважному спостерігачеві було б зрозуміло, що така скритність була дещо удаваною. Чи, може, заманювали?

Обговорення теми у пресі та на телебаченні відбувалося у широких дискусіях. Воно розгорнулося після закінчення етапу першого сенсаційного подиву. Спочатку суспільство здивувалося, а потім почало розбиратися уважніше. В обговореннях з'явилося більше науковості, до них приєдналися відомі авторитети зі званнями та ступенями. Тут все ж таки слід зазначити, що це саме приєднання вчених авторитетів призвело, швидше, до більшого нагромадження дуже розумних термінів в обговореннях. А до жодної ясності якраз не призвело. Висловлювалися різні думки щодо доцільності таких експериментів. І думки, часом діаметрально протилежні, висловлювалися у найкатегоричнішій формі. Напруження не спадало!

Кого омолоджувати першим? Ось питання! Хто може претендувати на високе звання «Гагаріна» в геронтології? І хто буде першим донором? Теж питання! І питання саме історичне! Першопрохідці – це завжди почесно, але при цьому й небезпечно. Хто погодиться віддати свою енергію і при цьому відповідатиме параметрам експерименту? Адже це не можуть бути якісь випадкові неперевірені люди з вулиці без звань і заслуг. Ні! В жодному разі! Багато учасників обговорень висловлювалися за те, щоб першими були найгідніші. І визначити їх, цих перших, має саме суспільство шляхом широкого голосування.

Здавалося, що це й були найскладніші питання у зв'язку з експериментом. Проте винахідники вирішили їх самим нескромним чином. У них, як то кажуть, авторське право! Вони просто оголосили, що перших вони підберуть самі, і що першими будуть мавпи. І лише потім люди. Усі учасники публічних дискусій одразу затихли. На деякий час, звісно.

Винахідники лише одного разу за своєю ініціативою влаштували коротеньку прес-конференцію, яка зовсім не задовольнила масової цікавості. Замість ясності вони напустили «туману» ще більше. Наговорили багато малозрозумілих наукових слів на кшталт «дивергенція напруженості поля, градієнт впливу, інтегральна ймовірність» тощо. Виявилось, що ДНК розшифровується як дезоксирибонуклеїнова кислота. Це ж язика зламати можна, чи мізки! Кореспонденти ЗМІ з найрозумнішим виглядом кивали на прес-конференції головами та ставили питання, що відповідали почутій термінології. Тобто «дуже розумні»…

Обговорення розширювалося, термінологія нагромаджувалася, інтрига поглиблювалася, а ось розуміння не приходило. Якось так…

Що стало зрозуміло після прес-конференції більш-менш чітко, то це те, що після першого успішного експерименту на людях буде складено певний список першочергових претендентів на омолодження. Цей список затверджуватиме якась наукова чи державна інстанція. І те, що список буде складено на основі людської цінності претендентів та з урахуванням заслуг претендента перед суспільством. Природно, що і стан здоров'я врахують, але насамперед людську цінність. Ось саме так…