- Будьте ласкаві… скажіть, шановний, а кому встановлено цей пам'ятник? Хто це взагалі такий?
- Що ж ви не бачите? Чоловік якийсь стоїть... А вам навіщо це?
- Та я хочу призначити тут побачення дівчині й не знаю, як їй телефоном сказати, як назвати це місце. Підкажіть.
– А ви що, не місцевий?
- Я місцевий, але про цей пам'ятник не в курсі. Раніше якось не цікавився. Стоїть собі та й стоїть…
– Так прочитайте на постаменті. Що читати не можете?
- Адже немає напису.
- А… так, справді немає… ну, тоді через Інтернет… наберіть у пошуковику запит… дізнаєтесь, кому пам'ятник. Інтернетом хоча б користуватися вмієте?
- Інтернетом я користуватися вмію. Тільки я думав, що ви мені просто дасте відповідь.
- Та я теж, відверто кажучи, не знаю. Стоїть якийсь пам'ятник на п'єдесталі, та й годі. Я тут повз нього ходжу майже щодня. А кому встановлено, не знаю, не придивлявся. Нехай собі стоїть. Якщо поставили пам'ятник, значить так треба, значить, людина заслужила… Кому буде дуже потрібно, той розбереться…
- Добре, я вас зрозумів. Спитаю ще он там, біля метро… Вибачте, що затримав.