Ірума в школі демонів

Пекло – демонічний край, а володарює у пеклі, Король Демонів, але трон Короля Демонів певний час пустує, хто ж стане наступним Королем Демонів. 

POV Ірума: 
Через кілька днів, коли мені виповнилося 14 років. Мене покликала мама: 
Ірумо, підійди сюди будь-ласка- сказала мама серйозним тоном. 
Я: Мама ти щось хотіла сказати. 
Мама посміхаючись мені сказала: Ірума ти будеш вчитися в школі під назвою Бабірус, але не тут, а в Пеклі або Нижньому світі так як ти і сам незвичайна людина, тобто ти, Ірумо, напівдемон напівянгол, не бійся, батько і я будемо з тобою. . в тій школі, крім цього там директором працює знайомий мого рідного батька і ми живемо в нього, я знаю, що це дивно, але батько і я будемо з тобою постійно, ти можеш підійти до нас, коли забажаєш. 
Я: Мамо, а я знаю там друзів?  
Чому я маму питаю, чи знайду, я там друзі? Та тому що у мене не було друзів. 
Мама: Можливо.  
Мама перенесла нас до особняка, який зустрів гуманоїдний кіт, як виявилося їх звати Опера і вони демон безпеки Лорда Саліванна. Ви питаєте хто такі демони безпеки вони щось начебто дворецького. Я ліг спати так як завтра вступна церемонія. 

Наступного ранку я поснідав здивувавши Лорда Саллівана і Оперу, наскільки я ненажерливий. Я пішов з сім'єю, І Лордом Саліваном і Оперою, і моя сім'я зробила фото подарунки до школи Лорд Саліван, Опера, і мої батьки телепортнулися. Я пішов далі мене остановила студентська рада:  
Гей ти -сказав людиноподібний чорноволосий демон в червоно-чорній формі  
Ви звертаєтеся до...до мене?- спитав я"Вони зрозуміли, що я напівянгол" -подумки крикнув я 
Аудиторія там — сказав все той же демон. 
Дякую– кажу я «Слава Богу, що вони не зрозуміли, що я напівянгол» 
Прийшовши я побачив біловолосого демона з сокирою, який напав на вчителя щось кажучи, що він стане королем демонів, якщо переможе вчителя, якщо почесному він мені називає Рівена, друга мого батька, вчитель сказав тому біловолосому демону, що він довбань, і я з вчителем повністю згоден. 
Коли в церемонії вступу всі про щось розмовляли, і тут страшний вчитель з темно-фіолетовим волоссям сказав: Тихо! Мені він чимось Грізельду нагадує. 
Тут до мікрофона підійшов другий з карамельним кольором волосся вчитель і сказав: Дякую що зачекали 6 років 6 хвилин вступна церемонія школи Бабірус оголошується відкритою. 
Всім встати- сказав студент з чорним волоссям у стандартній синьо-білій школі 
Вчитель з карамельним кольором сказав: Час заспівати гімн школи і всі учні і вчителі почали співати гімн школи крім мене і моєї сім’ї: 
«Люди були лише для того, щоб бути нашою їжею! Висушіть їх, душу, кров, плоть і все!» 
«Тремніть від звуку чорних крил, коли ми летімо! Бо ми демони! Як ця пісня ллється з наших червоних уст!» 
«Кричити за нас, бо ми демони!» 
Смішно що вони не вірять у людей, але співають про них у піснях! 
«Далі привітання від нашого директора». — сказав Далі під бурхливі оплески та рев хвилювання. 
 

Як у… короля демонів? Я подумав, перший ніж знайомий голос привернув свою увагу до сцени, очі й рот широко розкрилися від здивування, бо я забув, що сказала моя мама. 
«Ірума! Це я, твій хрещений дідусь!» — сказав Салліван у формі яйця, радісно розмахуючи руками. 
"Так, справді! Зараз мій хрещений онук навчається в цій школі, і його батьки працюють тут. Ось їхнє фото! Ну це все, що я хочу сказати тож удачі-сказав Саліванн останнє речення в формі яйця. 
Зараз заговорив той, хто вчитель з карамельним волоссям". заговорив: «А тепер нас чекає привітання від нового представника студентства!» У натовпі молодий чоловік із рожевим волоссям і білим плащем стояв і прийшов до сцени 
Натовп настав говорити про хлопця з рожевим волоссям в основному дівчата: 
«Хіба це не той хлопець, який набрав найвищий бал на вступному випробуванні?» 
«Він отримав ідеальний бал!» 
«Серйозно?» 
«Представник нових студентів, Асмодей»– представив вчитель з карамельним волоссям, хлопця з рожевим волоссям

Потім директорор змінив Асмодея мною і мені прийшлося йти, а натовп думав що я сміливий, але на справді ЦЕ НЕ ТАК, я просто коли нервую неможу дихати не те щоб щось говорити:

Потім я побачив лист який випав з під фотографією з моєю сім'єю, голос Лорда Саллівана в моїй голові: «Я посилаю вам це повідомлення, щоб ви не спіткнулися і не впали під час майбутніх навчальних днів. З любов’ю, хрещений дідусь».

Я подумки закричав: Він шо хоче мене вбити, інакше навіщо він дав мені заборонене заклинання!!!!!!!

Я: Вчителю промову було замінено забороненими чарами чи маю я право це скандувати?

Вчитель: Ні хто це сюди поклав? 

Я: Напевно директор, я виголошу імпровізовану промову?

Вчитель: Гаразд.

Я: Я бажаю першорічкам знайти свої шляхи, амбіції, і робити все те що б ваші шляхи, амбіції справдилися. А тим хто знайшов амбіції, робити все те що ваші амбіції справдилися! Я закінчив. 

Коли я спускався зі сцени до мене підійшов той хлопчик із рожевим волоссям він сказав що його звати Асмодей Аліса і він викликав мене на двобій, за те що я вкрав в нього славу, я намагався попросити вибачення, але він на дворі напав шквалами вогняних куль я ухилявся 20 хвилин від його куль:

Асмодей: Чому я не можу в тебе попасти?

Я: У мене були хороші репетитори з фізичної підготовки. Вибач 

Натовп щось погане сказав про Асмодея:

Асмодей: Якщо магія не спрацює я знищу вас за допомогою бойових мистецтв. -сказав він сформувавши вогняний меч, а я тупо парирував його силу і він мало не наштовхнувся на дівчину, я взяв браслет мами і попросив дракона остановити Асмодея і Асмодей впав получивши струс мозку я відніс його в медпункт.

Газета яка демонструвала поєдинок, і біловолосого демона з сокирою і якусь дівчину нижче головоної сторінки напевно якась версія айдолів чи ідолів. Тут я побачив дівчину з волоссям кольору льода з окулярами яка зім'яла газету. Поки йшов до кабінету директора, Лорд Саліван в формі яйця стрибав і хвалив мене, і тут відкрилися двері і зайшов Асмодей, Асмодей став на одне коліно: