Передмова

Багато століть люди прагнули до технологічного і медичного прогресу, і нарешті – прорив. Ми навчилися змінювати людський ген, лікувати хвороби та запобігати старінню, вирощувати продукти в пробірках і клонувати тварин. Польоти в космос стали не дивиною, а природним і доступним додатком майже кожному. Деякі заснували колонію на Марсі, і відправили експедиційні групи у відкритий космос, з метою знайти розумних істот. Люди, навіть, вирішили одвічну загадку свого походження. Але разом з необмеженими можливостями, настав початок загибелі нашої планети і всього людства, яке розділилося на дві категорії: «симплекс» – люди з природним генним набором та «перфектум» - ті, чий генний код був вдосконалений. Зараз, і ті, і інші, знаходиться на межі вимирання, і навіть після всього пережитого, вони продовжують ворогувати один з одним.

Все почалося з того, що “перфектум” дізналися про побічний ефект генної інженерії. Чим більше змін у своєму організмі вони проводили, тим більше мутацій проявлялося в наступному поколінні – така була ціна за молодість. Як не намагалися всесвітні вчені змінити помилки - було вже занадто пізно. Діти народжувалися каліками зі всілякими мутаціями і більшість з них не доживали до повноліття, а в кожному наступному поколінні хромосомні порушення і непередбачені зміни в генному коді, все частіше і частіше проявлялися. Дійшло до того, що здорової людини “перфектум” не виходило виростити навіть з пробірки.

Додатково до всього, з появою альтернативних можливостей, прийшла жадоба влади й панування та володіння територіями, що в подальшому привела до страшної війни між “симплекс” і “перфектум”, яка тривала багато років, сіючи за собою страх, голод, смерть. Земля поринула в хаос. Кількість убитих в сотні разів перевищувала народжуваність. У підсумку переможців у цій війні не виявилося – самі переможені, так як плата за всі безмежні дари була занадто висока. Природні ресурси на межі виснаження; отруєна атмосфера; флора і фауна майже стерті з лиця землі, а природа й далі продовжувала забирати найцінніше, що залишилося у “перфектум” – їх дітей, а з ними продовження та майбутнє всього людства.

Винятком і променем надії стали “симплекс”. Більшість з них були незаможні, яким молодість і безболісне життя було просто не по кишені, незважаючи на ослаблення організму в процесі еволюції. Саме це і врятувало продовження їх роду. А значить – надія ще є.