Всупереч усім штормам
Розділ 21.
А за кілька днів ми повернулися додому.
Ми провели незабутні дні біля моря. Ця ситуація дозволила нам розслабитися та насолодитися кожним моментом, відпустити весь біль і просто наново перевідкрити одне одного.
Пам'ятаю той перший ранок у нашому домі після повернення. Сонячні промені м'яко пробивалися крізь фіранки, у саду тихо й розкішно цвіли мої улюблені троянди, а з кухні доносився аромат щойно звареної кави.
Ігор підійшов ззаду, ніжно обняв мене за талію й уткнувся носом у шию, вдихаючи мій запах.
– Про що думаєш, моє щастя? – тихо запитав він.
Я подивилася на наш розквітлий сад, відчула теплий подих вітру й міцніше притулилася до його грудей.
– Про те, що кожен шторм у житті дається нам не для того, щоб зламати... а щоб ми знову згадали, як сильно бережемо одне одного.
Ігор посміхнувся, міцніше стиснув мене в обіймах, і я зрозуміла: тепер наш дім справді під надійним захистом. Назавжди.
-------------------------------------------------------------------
От і закінчилася історія жіночої дружби та міцного кохання, але життя продовжується
Напишіть в коментарях, чи сподобався Вам мій твір
#1460 в Жіночий роман
#5608 в Любовні романи
#2461 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 05.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
