Глава 19. Запланований сюрприз

Глава 19. Запланований сюрприз

Марк

До вечора працював без відпочинку та навіть обіду. Сьогодні видався день не з легких. Різні документи, що потребували моїх переглядів та підписів, договори з постачальниками, які ніяк не йшли мені назустріч, підлеглі, які мають працювати як слід, але доводилося постійно втручатися в їхню роботу й вказувати на місце – все, абсолютно все добре вимотало мені нерви за цілий день. Доводилося навіть організувати додаткову нараду й розповісти співробітникам, що ми повинні працювати на повну силу, якщо хочемо бути першими серед компаній лідерів, а не вести теревені на робочому місці й весь час відволікатися від роботи. Можливо, я дещо перегнув палку, але просто бісить те, що люди безвідповідально ставляться до своєї роботи та дозволяють собі багато.

Думати про вранішній сюрприз від Ніки абсолютно було ніколи, проте Кіра весь час знаходилася в моїх думках. Сьогодні навіть декілька разів назвав свою секретарку Кірою, на що та незадоволено повторювала, що вона Інесса. Ну а що я зроблю? Навіть підсвідомість моя проти мене. Виконую роботу добросовісно, але щоб не сказав і не зробив, Кіра перед моїми очима. Особливо наша сьогоднішня ніч. Обов'язково треба повторити. Її солодкі губи я вже не зможу просто так відпустити як того хоче вона. 

«Ні, моя солодка, це дійсно тільки початок,» – подумав я, збираючись додому о десятій годині вечора. Завтра нарешті вихідний, тому з легкістю та чистою душею, що заплановану роботу всю виконав, їду додому. 

Сідаючи в авто, написав Кірі повідомлення. Байдуже, що пізня година і, можливо, вона вже спить. Я скучив і хочу її побачити. А ще більше маю бажання її подратувати.

Я: Привіт, моя солодка. Як день минув?

Та моє запитання залишилося без відповіді. Навіть не прочитане. Ну що ж, отже спить моя красуня. Значить, нехай спить. Завтра я зроблю їй сюрприз, від якого вона охне й одразу прибіжить мене обіймати. А потім солодкі поцілунки і безсонна ніч аж до самого ранку… Ммм… Мрії. Та я постараюся втілити їх у реальність.

Заїхав до ресторану повечеряти. За цілий день голодний, наче вовк. Замовив собі стейк середнього просмаження та рис з овочами. Готують тут смачно, тож з'їв усю порцію і навіть подумав про другу, але вчасно зупинився. Їм я багато, тим паче, що працюю до пізньої ночі. Кави вип'ю вже вдома, тож її не замовляв, а розплатився з офіціантом і поїхав додому. 

Дорогою додому згадував нашу з Кірою ДТП. Все ж таки, мабуть, правду кажуть, що випадковості не випадкові, і ми мали зустрітися, а отже зустрілися. Так, я втік з країни на деякий час після розриву з Кірою, як останній боягуз. Не міг спокійно витримати того, що вона пішла, навіть не вислухавши мене. Намагався її стерти з пам'яті та піднімав свій бізнес з нуля. Пізніше як бізнес почав рости в різних країнах і я заспокоїв свої нерви, я повернувся, але втратив координати Кіри. Я довго її шукав по тих місцях, яких знав. Їздив і до її батьків, але як виявилося, вони загинули кілька років тому в жахливій аварії. Кіра здала будинок в аренду, а сама невідомо, де стала жити. Про це мені повідомили нові господарі будинку її батьків. Виявляється, я поїхав і в моєї коханої сталася трагедія, а мене не було поряд. Звісно, я шкодував, думав про те, що я міг би підставити своє чоловіче плече й повернути кохану, але я цього не зробив. От що іноді буває, коли гордість важливіша за почуття. 

Всіх друзів і знайомих Кіри я теж об'їздив, але ніхто не знав, де вона знаходиться, або ж просто не хотів розповідати. Потім я опустив руки і більше її не шукав. У моєму житті з'явилися Ніка і на деякий час я полишив спроби знайти Кіру та взагалі думати про неї.

Вдома прийняв душ і зробив собі подвійної кави. Пив її у вітальні, увімкнувши телевізор. Йшли якісь новини, але я їх абсолютно не чув і не бачив. Перед моїми очима збентежена та розгнівана Кіра, коли побачила мене вчора з букетом лілій. Знаю, вона вже думала, що я забув про те, які квіти вона любить, але ні, я нічого не забув. Не просто стерти з пам'яті такі сильні почуття, які були в нас. 

На годиннику далеко за північ. Варто йти відпочивати, а про все інше подумаю завтра. Ранок вечора мудріший, як кажуть. Тож все, що не сталося сьогодні, станеться завтра. 

Взяв до рук телефон і побачив непрочитане повідомлення від Кіри та пропущений дзвінок від Ніки. Здається, поки був у душі, про мене згадали обидві жінки. Нікі дзвонити точно не буду, а от Кіра… Всміхнувся сам до себе та відкрив повідомлення.

Кіра: Марку, проше тебе, дай мені спокій. Я втомилася тобі пояснювати, що не повернуся до тебе.

Ну і хто ж тобі, моя солодка, сказав, що я хочу тебе повернути? Сама придумала? Нііі… Я хочу просто тобі показати як мені важко було без тебе. Хочу зробити так, щоб ти сама бажала відновити зі мною стосунки, а я покину тебе так, як ти мене. Піду, навіть не вислухавши пояснення і не дивлячись у твою сторону. Щоб ти відчула, як воно, коли руйнується світ і відривається частинка всередині тебе. Нііі… не дам тобі спокою. Це лише початок.

На ранок прокинувся в доброму гуморі. За вікном сонячний день, що віщує навіть сприятливу атмосферу для моєї душі. Годинник показує дев'яту ранку і це добрий знак. Я ніколи так не висипався за останній час. Спав лише по п'ять-шість годин на добу й приїжджав постійно злим на роботу. А сьогодні якийсь особливий день. Не знаю, в чому його особливість, але відчуваю, що буде він чудовим.

Прийняв душ і приготував собі на сніданок яєчню та овочевий салат. Поки снідав на кухні, зробив пару дзвінків. Мій запланований сюрприз для Кіри має бути найкращим і найнесподіванішим. Я впевнений, що коли Кіра його побачить, вона охне. Одразу напише мені вдячні слова, або ж навіть подзвонить, захоче мене знайти, а я буду вже сам її чекати біля її будинку. Вона прибіжить до мене з розкритими руками і впаде в мої обійми. А потім… потім яскравий сюжет, як у всіх романтичних фільмах, що так люблять жінки. Побачимо.