Дорогі читачі!
Ще одне творіння виринає із моєї руки. "Всупереч долі" - книга із великим переплетенням життєвих подій дівчинки із незвичайним ім'ям - Орися. Що її чекає попереду? Чи буде вона щасливою? І чи допоможе їй побороти труднощі віра? Все цем нам потрібно дізнатися і з нею пережити. Тому, вперед! Зустрінемося в кінці історії. Чекатиму на ваші відгуки!
Ваш автор!
В нас залишилися лише слова
Пусті слова,що більш не гріють душу.
Я думала,що є на вік твоя
Обман. Мене покинув й плюнув в душу.
У муці й відчаю я довго так жила
Не вірила,та біль повірить змусив.
Я залишилася без тебе, я сама
А інша радо посміхається в своєму дусі.
Вона забрала наші щирі почуття
І ти пішов,а як же я? Залишив.
Зневіра.Відчай. Тихе забуття
Розбив мене і вийняв безневинну душу.
Я думала у чомусь є моя вина
І відповідь в собі я довго так шукала.
Коли зневірилась,з’явився той
Що врятував мене, бо так цього чекала.
Я закохалась, хоч і жив ще страх
Але повірила йому і запалала.
А ти помітив нас щасливих й зрозумів
На віки втратив те,що доля тобі дарувала.
Автор
Нарешті вихідний! На вулиці світить яскраве сонечко, можна вийти до річки і ще кілька годин помалювати. Я давно цього не робила, бо не було часу. Школа, будинок, невелике господарство- все це тепер мій клопіт, бо у бабусі більше немає сили цим займатися. А я, відпрацювавши свої уроки у школі, повинна встигнути зробити всі ті справи, якими колись займалася вона.
Я люблю і поважаю свою стареньку бабусю Олю, бо вона мене виховала і дала все те, чого не мають діти у яких є батьки. Так, я – сирота. З 6 років мене виховує бабуся, бо батьки загинули у автокатастрофі. Я чудом вижила. І тепер тільки зрозумівши, яке друге життя мені послав Творець, я намагаюся віддячити йому: ходжу до церкви, молюся, пощу і виконую всі його заповіді. Але, одну ніяк не можу посилити, бо закохалася у того, в якого не повинна була б. Чи простить мені цей гріх Господь і чи буду я щаслива? Час покаже.
#10561 в Любовні романи
#4162 в Сучасний любовний роман
#2814 в Молодіжна проза
Відредаговано: 31.03.2020