7

Кохання, як і гроші, приходить та йде, а їсти хочеться завжди. Тому вже з самого ранку подруги поспішали до сніданку. Зі смачного на них чекали кава, грінки та яйця пашот. Ксана, яка ніколи не скаржилася на поганий апетит, з насолодою доїдала вже другу порцію. Настя ж, не поспішаючи, продовжувала їсти першу і роздивлялася навкруги.

І так, Лана та Микита – парочка, яка цікавить її найбільше. Все згідно з законом жанру: вона – прекрасна нудьгуюча царівна, він блазень, який намагається її розвеселити. Цікаво, навіщо він грає на публіку таку ганчірку? Якщо, залишившись наодинці, гримає на свою другу половинку і навіть хапає її за ланцюжок, ніби тварину. Той самий ланцюжок з сердечком висить на її шиї, ніби не прикраса, а аксесуар для домінантного господаря. Саме такі асоціації виникали у Насті.

Шоколадний міліонер Георгій, який віддає перевагу вітчизняному туризму.  Потягує смузі, певно за звичкою. Помітив її, привітно помахав рукою. Липовець посміхнулася і замахала у відповідь. Сьогодні на ньому також футболка з написом #Можу!, але вже не чорного кольору, як вчора, а яскравого салатного.

Білявка модельної зовнішності Вікторія, яка повсюди носиться разом зі своїм блогером Владом. Влад у своєму репертуарі: дивакуватий одяг, ексцентрична поведінка, працює на публіку повним ходом. Так, ніби більше нічого цікавого… Хоча, ні. Погляд зупинився на столику, за яким сидів підкачаний брюнет років  35 з маленьким  рудим хлопченям, напевно сином. Цікаво, куди поділася їхня мама? Чоловік, як і її подруга Ксана, з насолодою ласував сніданком і не помічав нічого довкола. Малий поряд нудьгував.

— Ну що, а тепер на пляж! — Запропонувала сита та вдоволена Ксана.

— Тільки благаю, давай відтепер будемо обережнішими з незнайомцями.

— Так що ж нам, через одне невдале знайомство тепер на пляжі не з’являтися?

— Маєш рацію. — Зітхнула Липовець.

Вірна традиціям Ксана знову вляглася засмагати на піску. Настя ж вирішила не втрачати можливості вдосталь накупатися в морі. Опиняючись у воді, вона зовсім втрачала відлік часу і могла плавати годинами. Це була ніби медитація: плило тіло, плили думки у голові. Все йшло само собою, автоматично. Після години-другої плавання жінки завжди почувалася оновленою, фізично стомленою, але бадьорою зсередини.

Повернувшись до подруги, Настя поцікавилася:

— Не хочеш поплавати? Вода просто чудова!

Але та лише проігнорувала її питання:

— Подивись он на того монстра. — Прошепотіла вона, косячи убік очі. — Пам’ятаєш Джуніора з фільму «Проблемна дитина»? Я не знала, що такий існує у дійсності.

Липовець прослідкувала за поглядом подруги і помітила рудого хлопчика, якого бачила сьогодні з батьком під час сніданку.

— Ти ж в школі працюєш! — Розсміялася вона. — В тебе імунітет проти дитячих вибриків, чому ти так дратуєшся?

— Та тому і дратуюся, що мені в школі такого добра вистачає! Тут я планувала відпочити.

— Так чим саме він тобі заважає? — Здивувалася Липовець.

— Особисто мені поки що нічим. Але він вже навів тут шереху на весь пляж.

У відповідь Настя лише знизала плечима і лягла поряд з подругою трохи позасмагати. Вона відчувала, як мліє її тіло від приємних, поки що не надто агресивних променів сонечка. Жінка почала повільно занурюватися у сон, як почула лемент Ксани:

— Аа-а-а-а-а, що ти наробив, мерзотний хлопчисько! — З огидою, вона намагалася струсити з себе медузу.

Треба зазначити, що Ксана дійсно дуже сильно боялася медуз, можна сказати, що це було її справжньою фобією. Прозорі, слизькі, вони викликали у неї відразу не лише візуально, але й острах отримати опіки. Саме тому жінка уникала плавання у морі і надавала перевагу відпочинку на березі. Помножте це на вчорашній пережитий стрес від крадіжки і проведених часів у зачиненій ванні, замість очікуваного кохання, і зрозумієте, чому вона не втрималася й зірвалася на малого.

— Та я тебе зараз придушу! — Заверещала вона, тільки но їй вдалося скинути з себе свій найбільший страх у житті.

Український Джуніор її погроз зовсім не злякався і тільки зареготав у весь голос. Йому було так смішно спостерігати за дорослою тіткою, яка боїться маленьку беззахисну медузку, до того ж вже мертву, викинуту морем на берег.  

— Та ти ще й насміхаєшся з мене! — Лютувала жінка.

На галас прибіг кремезний, спортивної статури брюнет:

— Чому Ви накинулися на мого сина?! Хто дав Вам право так розмовляти з ним?! Називати мерзотним хлопчиськом та ще й обіцяти придушити!

— О, так це Ваш синочок?! Вітаю, вітаю! — Улесливо посміхнулася Ксана. — Ви виховали справжнього монстра, який тримає у страхові весь пляж!

Перелякана Липовець, передчуваючи грандіозний скандал, який може закінчитися навіть бійкою, вирішила терміново втрутитися у розмову:

— Благаю, не слухайте її! У моєї подруги стрес. Нас вчора пограбували, а ще вона страшенно боїться медуз. Ваш хлопчик кинув на неї медузу, ось вона і не витримала.

— Але невже це привід, щоб розмовляти так з дитиною?! — Погляд чоловіка не віщував нічого доброго.

— Ксана взагагалі то вчителька, прекрасний педагог! — Намагалася виправдати подругу Настя.