4

Перш ніж зайти до готелю, Настя вчасно згадала про сонцезахисний крем і поспішила до аптеки. Там вишикувалася невеличка черга з високої білявки та дідуся. Коли білявка придбала ліки та вітаміни, Липовець впізнала у ній Вікторію, супутницю того самого дивакуватого блогера у дитячому крузі. Здається, його звуть Владом. Вона привітно замахала рукою новій, знайомій у знак привітання.

— О, Ксано! Рада побачити Вас знову! — Бездоганною, але ненатуральною посмішкою засяяла Вікторія.

— Навзаєм! Тільки мене звуть Настя. Ксанка – це моя подруга.

— Ой, даруйте, я така неуважна.

— Нічого страшного. — Посміхнулася жінка. — Нових облич багато, до того ж ми тільки заселилися.

— От і добре, що Ви не тримаєте на мене зла. А зараз пробачте, я поспішаю.

— Гарного дня! — Вона не стала затримувати білявку.

Дивно, якось знервовано вона виглядає, хоча й намагається тримати марку. Краще б заспокійливе собі купила, а не вітаміни. До речі, вітаміни…така знайома назва. Анастасії десь доводилося частенько чути про них. Де ж, де ж саме? А, пусте, напевно в якомусь рекламному ролику, який крутять без кінця і краю. Тим часом дідусь також придбав необхідне і підійшла її черга.

— Один сонцезахисний крем середньої вартості, будь ласка.

Повертаючись до готелю, Настя постійно прокручувала в голові розмову «закоханої» парочки, Лани та Микити, як виявилося з випадково підслуханої бесіди. Що ж не поділили ці голубки? До роздумів додалися думки і про Вікторію. А чому вона така знервована? Навряд її недоумкуватий блогер також є скритим тираном. Хоча, у цьому житті можливе все. Ну добре, тут вона вже чіпляється до дрібниць. Зрештою, зустрілися вони у аптеці, недивно, що білявка мала збентежений вигляд і кудись поспішала, а може в неї розлади зі шлунком виникли? На морі досить поширена історія.

Опинившись у номері готелю, прийнявши душ та нанісши на тіло крем, жінка відчула таку приємну втому, що не помітила, як заснула. Здавалося, що вона проспала цілу вічність.

— Ну вставай же! Піднімайся я тобі говорю. — Крізь сон до неї доносився знайомий голос.

— Ксано? — Сонно промовила Липовець. — Що сталося?

— Вставай, ти все проспиш!

— Що просплю? Вечерю? — Перелякалася вона.

— Яку вечерю, дурненька? Побачення. Ти проспиш побачення! Ти що забула? Геннадій та Ігор, такі славні спортивні малі, ну як, згадуєш?

— Відверто кажучи, я краще б залишилася у номері.

 Насправді Насті хотілося залишитися на вечерю у готелі. Адже її вроджена допитливість просто не давала спокою. Було цікаво дізнатися як тепер поводитиме себе Микита? Знову талановито вдаватиме з себе підкаблучника, ладного на все аби тільки викликати посмішку на устах чарівної міледі? Чи навпаки, покаже хто тут головний?

— Так, часу у нас залишилося обмаль, менше години. Маємо поспішати. — Твердо постановила подруга. — Відмови не приймаються. 

Жінки почали хутко збиратися. Ксана, яка від природи мала більш ефектну зовнішність, любила це всіляко підкреслювати. Сьогодні у нагоді їй стали: легка коротка сукня бірюзового кольору, масивні сережки та браслет з бірюзою, а також сріблясті босоніжки на височенних підборах. Потрібно визнати, що під її смуглявий відтінок шкіри та яскраве руде волосся, все це пасувало якнайкраще.

Настя ж зупинилася на блідо-рожевій сукні нижче коліна, яка ще більше підкреслила її бліду шкіру. Відверто кажучи, вибір був не з найвиграшніших.  Адже всі кольори зливалися воєдино, не було жодного яскравого акценту.

— Так джекпот не зірвеш. — З сумом підсумувала подруга і ледь вмовила її одягти взуття на підборах та нафарбувати губи.

Коли вони вийшли на вулицю, біля готелю на них уже чекали красунчики Геннадій та  Ігор. До того ж не з пустими руками,  а з величезними оберемками яскраво-червоних троянд. Приємно, звичайно! Як і будь яким жінкам, вчителькам квіти також підняли настрій, тому вони залюбки сіли в таксі і поїхали разом з залицяльниками до центру.

З перших хвилин стало очевидно, що впевнена та розкута Ксана припала до душі ловеласу Геннадію. А ось більш скромна та тиха Настя сподобалася Ігорю, хоча він і не демонстрував особливих знаків уваги, оскільки й сам був із тих хлопців, які ще здатні зашарітися.

Спочатку новоспечені парочки гуляли невеликим курортним містечком, але дуже швидко непосидючій рудій бестії таке дозвілля наскучило:

— Хочу танцювати! — Проголосила вона.

— А й справді! Що ми тут вже зовсім як пенсіонери! — Підтримав Геннадій свою супутницю.

Липовець же від думки, що зараз доведеться йти до галасливого та прокуреного клубу, впала в справжній транс. Таких веселощів їй точно не хотілося. Але вона чудово знала, як може впливати на неї подруга, ніби справжній удав на беззахисного кролика.

— А я б краще морським свіжим повітрям подихав. — Боязко заперечив Ігор, немов відчувши думки жінки.

— Ну так залишайтеся тут, малюки! — Розвеселилася Ксана. — А ми з дядьком Геною, нарешті, відпочинемо по-дорослому!

Настя хотіла заперечити і наголосити, що краще їм не втрачати одна одну з поля зору. Все ж таки перший день у чужому місті, хоч і невеликому. З незнайомцями. Зрештою, це може бути небезпечно. Але Ігор виглядав такою чистою, наївною дитиною… Навряд він зможе заподіяти їй шкоду. Подруга ж взагалі не боялася в цьому житті нічого і нікого, якщо не рахувати колишнього чоловіка, котрий, якимось дивом, зміг тимчасово не просто підкорити, а й подавати волю цієї темпераментної та волелюбної жінки.