Розділ 26
Ми мріяли про Мію ще задовго до її народження. Я завжди казала, що спочатку варто мати добрий достаток, а потім народжувати. Головним страхом завжди було залишитися матір’ю-одиначкою .Бійся своїх страхів, так воно сталося.
- Я ж просила тебе ніколи більше не з’являтися в моєму житті -я жбурнула в Іллю, щось дуже сильно важке та промазала, здається то був мій фен- ти огидний мені.
- Я знаю що ніколи не виправлю, те за що розплачуватимусь власною кров’ю, але ж вислухай мене – благав Ілля намагаючись обійняти дівчину.
- А за що ти маєш розплачуватися? – нервово кричала Катя та жбурляла вже косметикою – за те що зґвалтував мене??
- Я…я.. ти ж знаєш ніколи не хотів тебе образити. Я хотів завжди таку матір для свого сина, я хотів зробити тебе щасливою. – виправдовувався Ілля, але так гидко ще не було.
- А як ти поясниш своєму синові, що дитину яку я ношу зробив ти, кохаючи твого брати, якого любила більше ніж життя? Як ти подивишся йому в очі після того, як він дізнається всю правду? – очі заливало сльозами, великі краплини стікали по гарячим щокам, а в грудях так сильно горіло, що серце так і хотіла вистрибнути від сорому.
- Ти знаєш. Я не хотів. Це все алкоголь. Це клята горілка, я любив тебе і люблю і завжди згоден жити з тобою, тому якщо вже ти сама розпочала цю мову, ми одружимося, щоб лишніх розмов не було. Це так, щоб ти мала що сказати. А якщо будеш багато патякати дуже сильно пошкодуєш. – вже ніяких вибачень не звучало, це було схоже на погрозу.
- Я стола наче хто струмом вдарив, такого ще в свій бік не чула.-я впала на підлогу повернула голову до стелі та закрила очі, просто дихала та бажала прокинутися, як від найжахливішого сну.
Прокинутися мені довелося, на ліжку сидів Ілля понуривши голову, я довго спала, він поклав руку мені на живіт, але швидко її відкинула та відсунула своє тіло у бік.
- Ти довго спала, я переймався коли увійшов до кімнати, а ти не притомна. Лікар сказала, що таке буває у твоєму стані та є великий ризик викидня, тому відтепер лише тиша та спокій. Тим мене зрозуміла? – головно але в водночас спокійно чи то просиву чи то наказував Ілля.
- Я не хочу! – закричала я з усієї сили і тут же схопилася за живіт. Мене пронизав дуже колючий біль я впала відкинула голову назад та корчилася від болю.