Встань з колін

Розділ 20

Декілька днів я марила наче не жива. Опритомніла вже у лікарні. Білі стіни, біла стеля і важкі повіки, які так і хотіли закритися і ніколи більше не відкриватися. 

- Катерино  Андріївно, рада Вас бачити. - голосно промовила лікар.

- Чому я тут ? - стишеним голосом ледь відкривши рот промовила жінка.

- У Вас була загроза викидня - вже тихіше промовила лікар.

- Якого викидня? - жінка і здогадатися не могла, що вже не сама.

- Кате, вітаю, ви при надії. Тепер ви маєте нове життя під вашим розбитим серцем. Бережіть його та себе.

Я не могла повірити, що матиму таку можливіть радіти та плакати водночас. Поклавши руку вже на не тільки моє серце я згадала, що мало б стати щасливою новиною для чоловіка якого більше немає в живих. 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше