Катерина, юна дівчинка з маленького села Квітне, що на Львіщині лише приїхала до Льовову навчатися.
Струнка, витончена, довговолоса, руда з блакитними оченятами. Вона добре навчалася в школі, тому що мама дівчинки виховувала дочку сама. Батько мало чим допомагав у вихованні доньки, а потім і зовсім спився. Валентина Василівна, працювала на пошті на двох посадах, в день розносила пошту, а ввечері прибиральницею. Вона намагалась дати донці все, що мали інші, тому часто була стомленою. Катя добре навчалася, старалась допомогати матері. Тому новина Валентину Василівну здивувала. Катя вступила до педагогічного університету на історика за кошти держави. Матір щодня просила Бога дати доньці кращу долю за свою. Не вже Бог її почув?
#1738 в Сучасна проза
#5668 в Любовні романи
#2374 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 25.11.2024